Фестивалі в об’єднаних територіальних громадах: чи є на них попит серед громадян?

 Фестивалі в об’єднаних територіальних громадах: чи є на них попит серед громадян?

Як фестивалі впливають на економіку регіону? Чи сприяють розвитку малого та середнього бізнесу? Чи складно організувати фестиваль у громаді? Про це в ефірі Українського радіо говорили з Євгенієм Кострабою, заступником голови Ольшанської ОТГ, де відбувається фестиваль повітряних зміїв, та Світланою Гудзь, начальником відділу культури і туризму Решетилівської районної адміністрації, Полтавська область, де відбувається фестиваль «Решетилівська весна».

0:00 0:00
10
1x

 

Сьогодні культурні особливості території усе частіше сприймають як цінний набуток громади, як можливості для розвитку традицій, туризму, ремесел, а головне — економіки. Дістав значного розвитку такий напрямок, як організація і проведення масових культурних заходів - фестивалів. Якщо раніше в Україні масові культурні акції відбувались епізодично і локально, зосереджуючись у межах мегаполісів або неподалік від них, то з моменту започаткування і тривалості реформи децентралізації, все більше й більше ОТГ мають змогу заявити про себе як про культурний осередок регіону, запрошуючи на музичні фестивалі, історичні реконструкції, кулінарні фестивалі, наукові пікніки, архітектурні та мистецькі фестивалі, і навіть на такі незвичайні для України — фестивалі повітряних куль і зміїв. Перелік не вичерпується, громади щоразу вигадують цікавинки, які приваблюють все більше й більше туристів.

— Розкажіть про досвід фестивалів, які Ви вже проводити у Вашій ОТГ?

Євгеній Костраба: на території Ольшанської ОТГ вже втретє ми провели міжнародний фестиваль повітряних зміїв. Перший рік це було як експеримент, але результат вразив усіх. Спершу ми не знали, з чого починати? У нас на території є ГО «Сила єднання». Це ідея була їхня, тобто спільно з ними ми розробляли цей фестиваль. Перший рік з місцевого бюджету були виділені кошти для приведення у належний стан території – санітарний стан, санвузли, підведення електроживлення і таке інше. А ГО зі свого боку брала зобов’язання щодо рекламної кампанії, щодо організації фастфудів на території фестивалю, щодо запрошення гостей, учасників фестивалю. Перший рік фестиваль був одноденний. Упродовж одного дня до села завітали близько 10 тисяч осіб. Цей результат нас вразив. Цей фестиваль відбувався на території села Трихати. Це дуже мальовниче місце на березі річки Південний Буг. Наступні роки фестиваль набував інших масштабів. Другий рік він уже тривав упродовж двох днів поспіль. Гостей було близ0ько 30-40 тисяч осіб, участь брали, якщо мені не зраджує пам'ять, 11 держав.

— Які країни брали участь?

Євгеній Костраба: Цього року – Індія, Китай, Нідерланди… Боюся когось не назвати або додати когось зайвого. 

—За три роки, Ви сказали, кількість відвідувачів, гостей збільшилася до десятків тисяч. На скільки складно для громади організовувати такий захід?

Євгеній Костраба: Мабуть, найбільше проблема – це саме технічна організація, це благоустрій території, встановлення санвузлів, підведення електроенергії, адже фестиваль відбувається не в самому селі, а за межами населеного пункту, а там немає комунікацій, інфраструктури. Хоча для самого фестивалю там приваблива територія.

—Тобто інфраструктура була готова? 

Євгеній Костраба: ні, все робили з нуля?

— Кого Ви залучали до створення, втілення такого великого проекту?

Євгеній Костраба: на території ОТГ є дуже великі підприємства. І завдяки їхній підтримці, зокрема фінансовій, вдалося реалізувати цей проект. З боку ГО була допомога – вони займалися пошуком спонсорів…

— А як поставилася громада до проведення такого масового заходу? 

Євгеній Костраба: Чесно кажучи, перший рік до ідеї фестивалю було скептичне ставлення. Справді кількість автомобілів, які приїздили на фестиваль була дуже велика, ніхто не розраховував на це. Бракувало парко місць для авто. У наступні роки помилки врахували і максимально намагалися розв’язати. Проте у мешканців села з’явився стимул. Вони знали, що до них приїжджатимуть люди з усієї держави, із-за кордону, тож прибрали все. Село стало чистеньке, пофарбоване. Усі намагалися привести у належний вигляд свої садиби, будинки. Коли фестиваль триває кілька днів, не всі мають змогу їхати ночувати до Миколаєва, багато мали бажання залишитися переночувати на місці. Тож ця ідея згуртувала навколо себе мешканців.

— Ваш фестиваль називається «Решетилівська весна». У ЗМІ пишуть про потужну організацію, про залучення відомих співаків, майстрів. Розкажіть про фестиваль.

Світлана Гудзь: є у нас мрія, щоб фестиваль став всеукраїнським, адже він у нас відбувається з 1995 року, кожного року, але масштабності такої набув після створення ОТГ.

— Як Ви будуєте цей фестиваль? Він музичний, мистецький, науковий? Яка спрямованість?

Світлана Гудзь: останні три роки ми проводимо фестиваль три дні. І тут поєднане і мистецьке свято, і спортивні змагання, і, звичайно, вечірні концерти.

— Наскільки складно започаткувати фестиваль? Навіщо це робити?

Світлана Гудзь: складно певною мірою, але в нас немає вибору, адже Решетилівка здавна славиться як столиця вишивки та килимарства.

— Розкажіть про економічну складу. Скільки коштів потрібно вкласти, щоб потім заробити?

Євгеній Костраба: у нас загальний кошторис фестивалю доволі значний. Якщо я не помиляюся, то кошторис на цей рік був близько півтора мільйона гривень. Але це не вся сума з місцевого бюджету, звісно.

— На вашу думку, зараз говорити про те, що громада отримує заробіток від проведення фестивалю, хоч він і відбувається вже три роки поспіль, зарано?

Євгеній Костраба: якщо предметно, то так. Але вже можна сказати, що місцеві мешканці вже зрозуміло що і як їм потрібно робити і вони вже щось заробляють на цьому фестивалі, а про бюджет громади говорити поки що зарано.

Чи впливає проведення фестивалю на розвиток малого та середнього бізнесу в ОТГ? Можливо, уже почалися відкриття готелів, мотелів, кафе, ресторанів?

Євгеній Костраба: у зв’язку з тим, що територія фестивалю задіяна лише три дні на рік, то будувати там стаціонарну інфраструктуру поки що немає сенсу, але на території ОТГ у нас є готель, який гості можуть використовувати під час фестивалю. Крім того місцеві мешканці дуже активно здають своє житло. Проте ми працюємо над тим, щоб територію, на якій проводиться фестиваль, включити в межі села, для того, щоб використовувати її як рекреаційну зону, під зелений туризм, щоб вона була задіяна впродовж усього року. Тоді можна буде говорити про надходження до місцевого бюджету.

— Чи фестиваль допомагає іміджу громади?

Євгеній Костраба: Так, це перший здобуток, який ми отримали завдяки фестивалю. Популяризація є, зараз про нас знають. Фестиваль – це своєрідна піар кампанія, щоб заявити, що ми є.

— Чи заробляє ваша ОТГ завдяки проведенню фестивалю?

Світлана Гудзь: також іще зарано говорити про прибутки. Це захід об’єднавчий, популяризує наше місто, здобутки насамперед мистецькі. Але в планах хочемо заробляти завдяки цьому заходу.

— Чи залучаєте на фестивалі свої громади – пожежну, поліцейську, медичну, чи залучаєте, наприклад, підрозділи із сусідніх ОТГ?

Світлана Гудзь: цього року фестиваль відвідало понад 10 тисяч осіб, тож своїх сил у нас не вистачає, а тому залучаємо.

—Як організовується вивезення сміття та й узагалі екологічна безпека?

Світлана Гудзь: про це все дбає ОТГ – і вивозить сміття, і встановлює санвузли...

—Як мешканці ставляться до цього масштабного фестивалю?

Світлана Гудзь: на щастя, Решетилівка завжди сприймає це свято позитивно. Це свято єднає весь наш район. Кожен докладає якнайбільше зусиль, щоб це свято стало кращим, тож перепон ніколи не відчували.

—Як організувати успішний фестиваль? Поділіться досвідом.

Світлана Гудзь: перше – це бажання, це розуміння традицій, які є на певній території і які потребують того, щоб про них знали якомога більше людей. Ми щасливі, що у нас є така кількість майстрів народного мистецтва. Наше завдання – пропагувати їхнє мистецтво.

—Як ви організовуєте безпеку пожежну, медичну, чи легко впоратися з охороною правопорядку?

Євгеній Костраба: Ці питання дуже важливі під час організації фестивалю. На жаль, валсними силами громада не може впоратися. У нас є амбулаторія, але кількість медичних працівників обмежена, тож ми звертаємося до районних служб. Вони допомагали нам, чергували цілодобово. На щастя, за три роки жодних нещасних випадків не ставалося. А стосовно вивозу сміття… У нас є комунальне підприємство, ми придбали новий сміттєвоз після створення ОТГ, тож власними силами можемо впоратися зі сміттям.

Таким чином, фестиваль в об’єднаній територіальній громаді – це позитивний приклад того, як можна працювати над формуванням традицій, соціальної згуртованості та ідентичності. Цікаво, якщо фестиваль має якусь особливість, наприклад, екологічну спрямованість, привернення уваги жителів не тільки ОТГ, але й всієї області до певних проблем, актуальних у регіоні.

Крім того, фестиваль – це можливість покращити імідж громади, залучити інвесторів, а отже, збагатити бюджет ОТГ, від чого у виграші всі – і майстри-учасники, і організатори, і відвідувачі фестивалю.

Останні новини
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Новини по темі
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
"Досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей тішаться, що я повернувся" — Максим Буткевич