Мобільний додаток

Межею компромісу на "нормандському саміті" є проведення виборів або модальність виконання Мінських угод — Верещук

9.12.2019 р., 20:28

Межею компромісу на "нормандському саміті" є проведення виборів або модальність виконання Мінських угод, переконана голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, членкиня депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" Ірина Верещук. Про це вона заявила в ефірі Українського радіо, прокоментувавши, з якими настроями прибула "нормандська четвірка" на зустріч у "нормандському форматі".

Ірина Верещук схарактеризувала, якими є психологічні портрети "нормандської четвірки".

"Ангела Меркель — це людина, яка більше десятка років знаходиться у владі. Вона часто ставала однією з найвпливовіших жінок на світовій геополітичній мапі. Вона має величезний досвід, є абсолютно професійною, розуміє, що робить. Тим не менш, на сьогодні є її політичне надвечір’я. Вона завершує кар’єру і в 2021 році покине свою посаду. Я думаю, що вона хоче піти з цієї посади, допомігши вирішити конфлікт. Вона усвідомлює, що будівництво "Північного потоку–2", яке на сьогодні лежить в її зоні відповідальності, бо потік будується з 2015 року, вона точно давала дозвіл, хотіла чи не хотіла, але допомагала такому будівництву, і тепер відчуває відповідальність і хоче піти в історію як людина, яка принесла мир на європейському континенті. Еммануель Макрон — це молодий президент, який вперше став президентом. До цього у нього не було великого політичного бекграунду. Він прийшов з банківської сфери, але досить активно завойовує лідерські позиції на європейському континенті. Він часто робить досить сміливі, контраверсійні заяви, наражається на критику від колег. А отже, у нього амбітні плани, він також хоче лідером в сучасній Європі і теж зацікавлений, аби продемонструвати лідерські якості, які виходять далеко за рамки самої Франції, і хоче бути долученим до реалізації мирного процесу. Саме тому "нормандська четвірка", саме тому Париж, саме тому він дбайливо як господар відкриває двері лідерам Німеччини, України і Росії і говорить про те, що він готовий бути тим гарантом безпеки", — сказала Верещук.

Членкиня депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" зауважила, що президент Росії Володимир Путін прибув до Парижа не в гуморі, оскільки не досяг запланованих домовленостей з президентом Білорусі Олександром Лукашенком.

"На сьогодні ми маємо дві деталі, які є с особливо важливими: чому президент Путін приїхав не в хорошому гуморі до Парижа. Напередодні відбувалась зустріч Путіна з Лукашенком. Якби вона закінчилась для Путіна позитивно, і він вийшов звідти переможцем і сказав, що "союзній державі бути, у нас буде один парламент, один уряд, ода національна валюта тощо", ви уявляєте, що в голові робилось би у цієї людини, яка хворобливо собі уявляє, що є збирачем земель руських? А зустріч закінчилася нічим, з того, з чого і починалася у грудні 1999 року — домовились домовлятись і не зробили жодного спільному комюніке. Це говорить про те, що Лукашенко, розуміючи всі ризики, зробив все від нього залежне, аби той договір, який був підписаний 20 років тому, залишився у тому самому стані. Тобто Путін не має додаткового аргументу для європейців. Ще один акцент, який не додає йому настрою, це Всесвітнє антидопінгове агентство, яке відсторонило спортивну команду", — сказала вона.

Верещук наголосила, "Володимир Путін буде застосувати всі методи свого впливу, вербальні і невербальні. Він може і тиснути у різний спосіб, демонструвати свою зверхність і силу — те, що робить Росія. Ілюзій вже немає. І тут питання у тому, що він буде ставити як аргумент. Двосторонні зустрічі будуть. Я завжди виступала за те, що президент України має розмовляти з Путіним. На жаль, іншого президента Російської Федерації ми не маємо. Не ми починали цю війну, але нам її треба завершити".

Ірина Верещук також зауважила, якою є межа компромісів, на яку можуть піти західні лідери.

"Напевно, межею компромісу є проведення виборів або модальність виконання Мінських угод. Ми маємо документ, до якого прив’язані санкції Європейського Союзу. І вийти за їх межі — це треба фактично визнати їхню недієвість і підписатись під тим, що іншого документу у нас немає. Результатом попередньої зустрічі у "нормандськомуформаті"у Берліні, яка відбулась 19 жовтня 2016 року, не було вироблено і підписано дорожньої карти імплементації Мінських угод, на чому наполягала українська сторона. Тоді лідери Ангела Меркель та Франсуа Олланд не змогли переконати Путіна, що саме така модальність може бути акцептована. Наразі ми маємо мати результат. Однак навіть відсутність такого результату — це вже буде для нас кроком, ми будемо розуміти, куди нам треба рухатись", — сказала вона.

Вона також додала, що "зустріч з Путіним потрібна для того, аби ми пояснили йому тонкощі національного законодавства, де є певні нюанси, які можуть уможливити, або унеможливити проведення виборів".

Нагадаємо, "нормандський формат" було засновано у червні 2014 році з метою припинити війну на Донбасі. Востаннє лідери України, Франції, Німеччини та Росії зустрічалися у "нормандському форматі" у 2016 році.

На фото — facebook.com/vereschuk.iryna

Межею компромісу на "нормандському саміті" є проведення виборів або модальність виконання Мінських угод — Верещук

Новини по темі