Чому Бюджет-2020 буде важко виконати — аналізує Борис Кушнірук

Чому Бюджет-2020 буде важко виконати — аналізує Борис Кушнірук

Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук в ефірі Українського Радіо проаналізував держбюджет-2020.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Як стверджує Борис Кушнірук, уряд пішов на певні поступки популістичним тезам.

"Вони збільшили макропоказник "Зростання економіки" до 3,7% і збільшили відповідно доходи бюджету і видатків. Проблема полягає в тому, що завищені показники дохідної частини (а це завжди прогноз!), а от видаткова частина — це закон, це те, що має бути профінансовано. Причому, це документ, в якому закладаються процедури, які передбачають, що якісь роботи виконуються і їх потрібно оплатити, якісь закупівлі потрібно оплатити. Якщо ви цього не зробите, то ви створюєте ланцюг неплатежів".

Доходи від приватизації та нові джерела надходжень, такі як легітимізація азартних ігор чи видобутку бурштину, на думку експерта, не є надійними гарантіями дотримання цих показників: 

"Чи ймовірно, що економіка зросте на 3,7%? У мене є з цього приводу сумніви, враховуючи, що є доволі суттєві ризики. Наприклад, ми, скоріше за все, взагалі не отримаємо доходів від транзиту газу чи отримаємо мінімальний розмір, а це в сукупності дає державі десь 3 мільярди доларів, з яких 2 млрд — це кошти, які потім мають надійти до державного бюджету. Їх цілком імовірно не буде, тому що не буде транзиту. По-друге, проблема пов'язана з тим, що наша економіка протягом тривалих років формувалась як сировинна, ми неймовірно залежимо від цін на сировинні товари на зовнішніх ринках. Тому, якщо буде ситуація, яка може викликати на зовнішніх ринках падіння цін на сировину, це автоматично обвалить все: доходи підприємств, експортну виручку, доходи державного бюджету, курс гривні. Тобто є ризики, що всі ці показники макроекономіки, які ми робили як оптимістичні, можуть не спрацювати", — говорить Борис Кушнірук. 

Щодо приватизації, експерт зазначає, що важливо побачити її результат. 

"Я хочу в таких випадках бачити гроші на рахунку казначейства. Як можна говорити про приватизацію, якщо у нас було два об'єкти приватизації — найбільших за історію України — це "Криворіжсталь" і "Укртелеком". І обидва ці об’єкти зараз знаходяться під тиском з боку влади, де починається розмова про реприватизацію, про "наїзди" правоохоронних органів, податки так далі. Хто з великих інвесторів буде наважуватися іти в Україну при такому підході до найбільших інвесторів в українську економіку. Якщо ми говоримо про приватизацію, потрібно розуміти, хто буде наважуватися на це при нинішній політиці, а вона у вигляді конкретних дій, які точно не говорять про сприятливі умови для залучення інвесторів під об'єкти приватизації", — говорить аналітик. 

У плана легалізувати видобуток бурштину і отримати від цього 500 мільйонів гривень експерт не вірить, називаючи цю суму копійками.

"Для мене історія з бурштином, як, до речі, і з гральним бізнесом — це, в першу чергу, історії не так отримання доходів до державного бюджету, як прибирання зони потужної корупції. Бо корупція роз'їдає суспільний механізм, вона деградує його. Тут потрібно думати не так про позитив від залучених коштів, як думати про те, щоб просто прибрати злочинність навколо цього", — вважає Борис Кушнірук.

У Верховній Раді України прийняли бюджет 2020 у другому читанні. Його проєкт був значно доопрацьований, до другого читання внесено до 2500.

Останні новини
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Новини по темі
Збиття російських ракет в українському небі для правомірного захисту не є нападом на РФ ― Гопко
Окупанти втрачають 50-70% техніки ― комбат Федоренко про битву за Часів Яр
Санкції ЄС проти Фрідмана та Авена залишилися ― юристка
На Близькому Сході ненависть довга, але війни короткі — Семенюк про конфлікт Ірану та Ізраїлю
Після знищення "Москви" Україна повернула контроль над цивільним судноплавством — Плетенчук