Мобільний додаток

"Я не можу дозволити собі партачити" – репер ХАС

6.11.2019 р., 09:25

Назар Хассан, він же хіп-хопер ХАС, розповів в ефірі Радіо Промінь про свої стадіонні концерти, майбутній альбом та пояснив, чому сучасні українські рокери "не можуть в рок".

- Цей рік був для тебе досить продуктивним: концерти, пісні, невдовзі вийде новий альбом…

- 2019 рік був одним з найважчих для мене років. Він почався дуже болюче, дуже трагічно, наповнений лише якимись чорними відтінками та особистими втратами. Після цього всього мені здавалося, що я вже не знаю, як вирулити. Про якусь творчість в той момент було дуже важко думати взагалі.

А потім в один момент абсолютно все переключилося на роботу.

- Мабуть, справа в тому, що після чорних смуг з'являються білі.

- Не з'являються, якщо ти за них не берешся. Я зрозумів, що все залежить від твого ставлення до цієї смуги, і зрозумів, що таке от позитивне мислення, про яке свистять усі книжки - це вміння побачити користь з будь-якої ситуації, яка стається у твоєму житті.

При цьому ти міняєш спосіб свого мислення. А коли ти міняєш спосіб мислення, ти міняєш оточення навколо тебе, міняєш свій шлях, пріоритет. Відповідно, міняється і результат.

- 2 листопада відбувся твій сольник у Львові.

- Це було феноменально. Я не чекав такого результату.

Коли ти приїжджаєш на якісь фестивалі, дні міста – ти розумієш, на що ти йдеш. А тут весь результат залежить тільки від тебе. Відповідно, з’являється цей страх відповідальності, страх не досягнути тієї планки, яку ти собі поставив.

А потім цей страх переріс в якусь ейфорію. Мені не хотілося більше нічим займатися, а просто відчути, насититися і зрозуміти, що я хочу, щоб тепер так було завжди.

Я помішаний на роботі, і мене надихає тільки робота. Мені здається, що я дуже вчасно у своєму житті зрозумів і зізнався собі в тому, що для мене дуже важливе почуття потрібності. Коли я розумію, що те, що я роблю – комусь потрібне. Це мене надихає. Це такий безупинний механізм, і мені хочеться творити.

- Ти випустив нову пісню, "К.Б.М.". Дуже жорстко, тяжко і на грані. Чому так?

- Бо все почалося з "Дикого качу", я так вирішив назвати свій альбом. Пісня "К.Б.М." – це просто спогади, просто шлях, яким мені довелося пройти. І усвідомлення того всього.

- Цього року в тебе було аж два виступи на стадіоні.

- Так, один у рамках "Української пісні". А також перший стадіонний концерт україномовного хіп-хоп виконавця. Це нарешті сталося, і це сталося у Житомирській області у Новограді-Волинському.

Це був своєрідний експеримент, який вийшов випадково. Минулого року я взяв участь у новоград-волинському фестивалі, ми познайомилися з організаторами і почали співпрацювати на різних заходах. І вийшов експеримент, як можна упродовж року в одному місті затвердитись, закріпитись, по-чесному виступати перед людьми і зацікавити їх так, щоб вони потім прийшли на твій стадіонний концерт.

І для себе я цю галочку поставив – я зрозумів, що це реально, навіть з таким середнім рівнем популярності, якщо ти цього хочеш. Головне – правильно продумати стратегію.

- Яка твоя пісня з майбутнього альбому найбільше відображає те, що в тобі відбувається?

- Скажімо так: цей рік розпочався з пісні "Дикий кач", і я не думав, що буде альбом "Дикий кач". Я не чекав, що це настільки зайде людям.

Я зрозумів, що не треба писати ідентичні пісні – а треба писати в ідентичному настрої. І зрозумів, що люди в принципі готові до того, що я би хотів писати.

Все розпочалося з пісні "Дикий кач". Але у майбутньому альбомі дійсно буде пісня, яка для мене буде найважливішою. Її поки ще немає на жодній інтернет-платформі. Вони називатиметься "Не питай".  Це суперлірична пісня порівняно з усім альбомом, це буде суперособиста пісня.

- 8 листопада в Києві на Прорізній відбудеться головна подія українського репу – фестиваль "Промова". На сьогодні це єдиний реп-фестиваль в Україні. І ти – хедлайнер. Але в принципі там небагато виконавців.

- Класно що і так є. Тому що в принципі україномовна хіп-хоп культура в Україні завжди була в андеграунді, і це була його внутрішня проблема. Нема кого звинувачувати, окрім представників цієї культури: вони задовольнялися тим, що читали один для одного, і в принципі були цим результатом задоволені.

Тому особисто я кайфую від того, що в Україні створюються фестивалі, де можна буде як мінімум розширити аудиторію. Якщо до кожного з п’яти виконавців прийде його фан-база, нехай з 10-20 людей – це вже 100, і це вже дуже круто.

Де народжується якість? Там, де є конкуренція. А хто буде розвиватися, якщо не бачить конкурентів?

- А ти їх бачиш?

- Я не андеграунд. Я не кайфую від закритих приміщень, я не кайфую від закритих тусовок, я не кайфую від читання одне для одного.

Я кайфую від open-air, від фестів, від виступів на площах. У мене конкуренти – це ті, хто в Україні збирає найбільші майданчики. Я собі ставлю таку мету.

Особливо я тащуся від рок-фестивалів. Українські рокери взагалі не справляються зі своєю задачею. Це я кажу як український репер, який ріс на рок-музиці. Вони не знають, що таке рок, вони не знають, що таке розкачувати людей. Назвати роком музику, яка не має енергетики і не несе нічого в народ… А таких – 90%.

- Чого в тебе досі немає кліпів?

- Фізично не було часу. Тільки за одне літо я нарахував 50 концертів. Я не мав коли знімати. Є повноцінний кліп тільки на "Дикий кач". Зараз ми працюємо над сценаріями, все відштовхується від них. Якщо я знайду сценарій, від якого "ойкне" у мене, я знатиму, як зробити так, щоб "ойкнуло" у глядачів.

- Ти обираєш якісь дуже складні шляхи. Ні щоб просто зняти, надіслати і все.

- Ну знаєш, як я сам написав у "К.Б.М.": "Люди навколо все бачать: / Твої підйоми й невдачі, / Знай: вони не пробачать / Тому, хто нагло партачить". Якщо я сам так сказав, як я можу собі дозволити партачити?

Слухай розмову повністю в ефірі Радіо Промінь!

Фото 04141.com

"Я не можу дозволити собі партачити" – репер ХАС

Новини по темі