"Бюджет, презентований Кабінетом Міністрів, частково є бюджетом розвитку, оскільки передбачає збільшення капітальних видатків, робиться акцент на розвитку інфраструктури, зокрема, дорожнього господарства, реконструкції аеропортів, розвитку річкового транспорту. Але остаточні висновки можна буде робити після ґрунтовного аналізу документу та додатків до державного бюджету, які поки що не оприлюднені та не подані до Верховної Ради", – розповіла Тетяна Богдан.
Проте, спираючись на заяви прем'єр-міністра України та міністра фінансів, фахівчиня виділила кілька аспектів: "У другому варіанті державного бюджету, презентованому сьогодні, курс долара заклали на рівні 27 гривень, тобто більш як на гривню менше, ніж у першому. Я думаю, що цей показник може бути реалістичним, але треба розуміти, що валютний курс є індикатором стану платіжного балансу країни, нашої конкурентоспроможності і у випадку, коли країна є інвестиційно привабливою та буде приплив іноземного капіталу, динамічно зростатиме експорт товарів, то ми можемо очікувати, що такі значення курсу будуть дотримані. З іншого боку, якщо в 2020 році розпочнуться якісь пертурбації на світових фінансових ринках і розпочнеться відтік іноземного капіталу з ринків, що формуються, безперечно Україна постраждає і темпи девальвації гривні можуть перевершити заплановані".
"Також те, що стосується утримання ставки податків на старому рівні, але скорочення видатків, зокрема, зменшення витрат на чиновників на 10 , це реалістичне завдання, оскільки видатки на державне управління в нас були традиційно завищеними і чисельність зайнятих у структурах державної влади також є завеликою. Тому, якщо оптимізувати державний апарат, прибрати дублювання функцій, то можна очікувати на скорочення видатків за даним напрямком", – зазначила фахівчиня.
Тетяна Богдан висловилась й щодо дохідної частини, яка у другому варіанті бюджету збільшилась на 13 мільярдів гривень: "Я думаю, що це виправдано, оскільки в першому варіанті бюджету доходи були заниженими. Так, наприклад, доходи бюджету планувалися відносно ВВП на 23,7 % у першому варіанті, в той час як у 2018 році ми мали 26 % до ВВП. Тобто були резерви для збільшення дохідної частини бюджету і Кабінет міністрів їх використав. Плюс треба зважати на те, що бюджетні висновки Верховної Ради, які були підготовлені 18 жовтня, давали доручення Кабміну збільшити доходи бюджету за певними статтями, зокрема, йдеться про податок на додану вартість. Тобто Кабмін з одного боку виконав доручення парламенту, а з іншого боку подолав недоліки, скоригував занижені показники, які були у бюджеті першого варіанту".
Читайте також: "Бюджет-2020 не є бюджетом прискореного економічного зростання" — Савченко
Проте сумніви у фахівчині викликали очікувані доходи від малої та великої приватизації: "Щодо прибутків від приватизації, то, думаю, будуть проблеми з їх виконанням, тому що залучення до бюджету необхідної суми від приватизації передбачає радикальне покращення інвестиційного клімату в країні, вирішення проблем із судовою системою, правоохоронними органами, рейдерськими захопленнями, підвищення довіри до влади. А це не ті проблеми, які влада в змозі вирішити за кілька місяців. Тому очікувати на такі значні надходження від приватизації не варто".
ФОТО: pixabay
