— В лютому 2020 року вийде ваш новий альбом і буде великий сольний концерт. Ми, мабуть, триматимемо інтригу. Зараз будемо говорити про супер свіжу прем’єру — пісню на вірші Миколи Вінграновського.
Що стосується нашого концерту. Я навпаки із задоволенням ще раз повторю, що 29 лютого в Києві в Міжнародному центрі культури й мистецтв (колишній Жовтневий палац — ред.) відбудеться презентація нашого нового альбому "Закохані злодії". Саме з цього альбому ми почали випускати по одній пісні на ефір. Відбувся черговий запуск чергової пісні, яка називається "На маленькій планеті", на слова не тільки Миколи Вінграновського, а якусь частину тексту писав наш друг Микола Бровченко.
— Поговорімо про концепцію. Коли ви берете вірш класика, того ж Василя Симоненка чи Миколи Вінграновського, то це величезна відповідальність?
Величезна. Погоджуюсь із вами. І навіть коли ми робили прем’єру, я особисто дуже переживав через таке: річ у тому, що сучасний світ звик рефлексувати сучасною мовою. І не дивно, що на хайпі зараз в Україні молоді репери типу alyona alyona, які пишуть тексти доступною, зручною, майже дворовою мовою. Коли ти береш класичного вірша, особливо коли це Вінграновський або Симоненко, ти потрапляєш у певний вимір, зокрема часовий, навіть психологічний. Так, як вони мислили в той момент, коли творили, — зараз навряд чи можеш осягнути. Ти все одно починаєш робити абсолютно чисту творчість, яка потребує неабияких знань: гармонії, музики, мелодики. Зробити з цього по-справжньому хіт саме в цей сучасний час дуже важко. Тому я особливо переживав, проте, з огляду на ті коментарі, які побачив, мене попустило.
— Ця емоція, яка виникає під час першого прочитання й потім ти розумієш, що просто вражений і хочеш це враження перенести в музику?
Це персонально. Якщо говорити про пісню "Не моя" (на твір Василя Симоненка "Ну скажи, хіба не фантастично", — ред.), то саме Сашко був тим, кому цей вірш запав до серця і він буквально через деякий час народив цю мелодію, яка пізніше перетворилася на аранжування разом з "Kozak System". Що стосується Вінграновського, то саме мені вірш потрапив. Вірніше, я його знав, проте він став мені дещо ближчим. Мелодія народилася під час другого прочитання вірша. Це буває дуже рідко. Треба мати відповідний стан, внутрішнє налаштування, щоб бути неймовірно чистим і відчути, як це резонує в тобі.
— Після прослуховування в ефірі Радіо Промінь пісні "На маленькій планеті" — яке було відчуття, коли ви прослухали цю пісню?
Ви маєте розуміти, що цю пісню ми не те що чули разів з тисячу, ми її знаємо потактово, й вона є невіддільною частиною нашого організму. Завжди дуже корисно слухати пісню очима або вухами когось. Приходиш десь у гості, сидиш збоку, ти вже не на репетиції, ти вже не музикант, а просто людина — хтось ставить твою пісню, а ти її аналізуєш як слухач. Це уже корисний ефект. Бо сьогодні ми з Сашком слухали її збоку. Я сказав, що коли ми її робили, я переживав, що вона може не потрапляти в певні больові точки. Сьогодні ми переконались, що вона, на мій погляд, працює бездоганно й на неї чекає дуже хороша радійна доля.
— Ви влаштовуєте допрем'єрні прослуховування вдома чи в колі друзів?
Ми робимо обов’язково. У нас є фокус-група людей, смак яких ми цінуємо. Але цього мало, цього недостатньо.
— Хто вас спонукає експериментувати зі стилем?
Від самого початку нашого існування була тенденція, що ми не прив’язані до якогось стилю. Коли трапляється якась цікава мелодія чи цікавий вірш, ми не дбаємо про те, в якій формі й у якому стилі це буде зроблено. Коли пісня вже звучить як чорнове демо, з того часу ми вже розуміємо, що це подібне на щось зі світової класики й обираємо стиль. Але до того ми про це не дбаємо.
— Як далеко ви можете зайти в цих експериментах?
Буває 7–8 редакцій пісні. Поки що єдиним цензором для нас є формат. В Україні достатня кількість радіостанцій, які дозволяють собі крутити різну музику, проте аж такого багатства радіостанцій, які дозволяють буквально все, немає. Якщо хтось нам обрізає крила, то це форматність тих чи інших радіостанцій.
— Ваш концерт відбудеться 29 лютого. Чому саме ця містична дата? Чи це випадковість?
Останній день зими. І це — високосний рік, що буває раз на чотири роки. Насправді саме тому, що ця дата була вільною.
— Чи буде якийсь перформанс, взаємодія із залом?
Безперечно. Буде перформанс та взаємодія із залом. Готується дуже багато різних цікавинок, які мають зробити це шоу оригінальним, неповторним. Після цього концерту ми повеземо його в інші області України. Цього разу ми робимо концерт своїми силами. Ми будемо на сцені тільки самі. Єдине, що в нас буде один гість — переможниця "Голосу країни" Оксана Муха. Можливо буде ще один гість.
фото - facebook.com/kozaksystemband
— Чому така назва альбому "Закохані злодії"?
Якщо я спробую пояснити це доволі розлого, то я загублю містицизм самої фрази. Тому я скажу дуже коротко. По-перше, це дуже красиве словосполучення. Існує пісня, яку ми будемо також презентувати. Вона входить у цей альбом і також називається "Закохані злодії". Ця пісня — це наша версія пісні Максима Рубана, дуже чудового та талановитого автора й виконавця своїх пісень. Його пісня нам дуже сподобалась, він дозволив зробити свою версію, яка, на мій погляд, є неймовірно цікавою. Йому вона також подобається. Всі пісні, які входять у цей альбом, романтично-драматичні, про кохання, про різні види кохання, про різні види любові. Навіть є моменти, коли це — недозволена любов, коли двоє, яким не можна кохатися, тікають від світу. Саме про це пісня "Закохані злодії". Тому ми вирішили так назвати альбом.
— Наскільки альбом готовий?
Залишилось дві пісні, вони фактично у стадії зведення на студії. Тобто він майже готовий. Будуть прем'єри. Наступною піснею має бути пісня "Повінь" на слова Гліба Бабича та пісня "Закохані злодії".
— Розкажіть про роль сумних пісень у вашій творчості.
Сумні пісні є тільки однією зі складових нашого внутрішнього стану. І про це постійно говорити та співати неможливо. Можеш просто потрапити до психіатричної клініки. Те, що ми зараз зробили альбом сумних пісень, — це збіг обставин. І досить цих обставин. Я впевнений, що вже наступний альбом, а ми вже сіли за роботу над новими піснями, не буде містити сумних пісень. Всьому є межа. Ми хочемо бути різними.
Фото: facebook.com/kozaksystemband
