"Перш за все, Меморіальний комплекс Голокосту "Бабин яр" — це великий комплекс світового рівня, який має виправити ту несправедливість, яку ми маємо. Що вже 80 років в Україні немає належного меморіалу для того, щоб вшанувати пам'ять жертв Голокосту. В США є величезний меморіал, хоча там і не було Голокосту. В Японії є. В Південно-Африканській республіці є. В нас було декілька спроб і, я сподіваюся, ця буде успішною. Цей архітектурний комплекс не тільки про експозицію й стіни. Це також дослідницька інституція, яка буде встановлювати імена та історії, згадувати й досліджувати. А також це буде діалогово-освітній центр, який буде запроваджувати програми у сфері збереження пам'яті про Голокост. І найголовніше — це музейна експозиція", — розповів Антон Дробович.
З його слів, ідеологія експозиції — це, по-перше, показати історію Голокосту у Східній Європі: "Ми хочемо висвітлити мотиви, як до цього дійшла Європа. Далі — розказати, як радянська влада приховувала цю пам'ять, адже це друге вбивство".
Йосип Зісельс має свою точку зору: "Щоб була об’єктивна картина, треба сказати про два проєкти упорядкування території Бабиного Яру. Один, умовно назвемо, російський проєкт, другий — український, замовлений Кабміном, концепцію якого розроблено Інститутом історії Академії наук України. Ця концепція перебуває зараз на рецензуванні у науковців світового рівня по історії України та Голокосту в Україні. І ця концепція, як на мене, набагато більш гідна і більше відповідає інтересам України".
Концепція, про яку розповів Антон Дробович, як стверджує Йосип Зісельс, неодноразово піддавалася критиці: "Там, по-перше, не йшлося про радянський лад, який будував систему людських стосунків, тож вони не сприймали насильство як щось негативне. Вони звикли до нього під час радянських репресій 20–30-х років. Про це не йшлося зовсім. А без цього жоден музей такого плану не може бути побудований. Також цей музей будується на дуже значному місці: там був єврейський цвинтар, потім православний, мусульманський, караїмський. Радянська влада знесла всі надгробки, але ж останки лишились. Цей проєкт, який я бачив, передбачає перед входом рів глибиною чи не 20 метрів. Це треба копатися в кістках, попелі, залишках жертв. Ми категорично проти такого проєкту. Цей проєкт приватний і його ініціаторами є великі російські бізнесмени, куди пізніше приєднали ще Віктора Пінчука".
Антон Дробович, у свою чергу, заявив, що слова Йосипа Зісельса не відповідають дійсності: "Про рів взагалі не йдеться. Якщо говорити про основну експозицію, то так, вона буде розміщена на глибині, в тому числі до 20 метрів. Рів, про який говорить пан Йосип, не відповідає дійсності, адже вхід, зображення якого є на нашому сайті, буде на глибині максимум трьох-чотирьох метрів".
"Громадянське суспільство не дозволить побудувати російський проєкт. Я пропонував об'єднати ці два проєкти, аби контроль та 51% фінансування будівництва був за Україною. Так ми були б упевнені, що нам не троянського коня привозять з Росії й за нього не буде соромно", — додав співпрезидент єврейських общин та організацій України Йосип Зісельс.
Читайте також — Новий Меморіальний центр Голокосту у Києві: яким він буде і чому
Проте Антон Дробович запевнив, що проєкт, описаний ним, не є російським: "Половина донорів у нас — це іноземці, а половина — українці. Проте й іноземці є людьми українського походження, які мають особистий мотив".
Нагадаємо, 29 вересня відзначають День пам'яті жертв Бабиного Яру.
Фото: Інститут національної пам'яті
