— Розкажи трохи про цю книжку. Розкажи трохи про цю "Оптику Бога". На що він дивиться?
Ця книжка увібрала в собі досить тривалий період мого життя і, водночас, найскладніший і найважливіший період в історії моєї країни. Бо писалася вона починаючи з 2014 року, після 2013-го. І тут є, власне, ті вірші, котрі зафіксували і мій стан, і мої рефлексії, і цей біль, який був під час Майдану і напочатку війни. Зокрема, і вірші як, справді, звертання до людини і до Бога, в пошуках себе.
— Це молитва?
Зокрема і. Але, чесно, це є розмова насамперед. Тобто, це віднаходження слів. Це така спроба віднаходження от цього людського контакту і всередині себе так само. І колись ці вірші були просто розсипані десь. Дуже часто вони просто писалися як фейсбучні пости. Деякі з них я не відшукала. В мене була якась така позиція, що я написала цей вірш і відразу його віддавала світові — хай люди читають і сприймають. Потім не завжди просто встигала перенести його в окрему папку. І вони були такі розсипані, ці вірші. Потім вже, коли я вирішила, що варто робити книжку, я зібрала їх. І в мене з них утворилася, напевно, чи не найчіткіша структура книжки з усіх моїх досі створених.
— Саме про це й хотіла запитати. Бо загалом от таке клаптикове письмо, ось соціальні мережі нас до нього часто спонукають, коли ти пишеш такими краплинками… Здавалося б, що структури як такої не буде. Чому вона утворилася, як ти думаєш?
Я думаю, що осердям було, власне, відчуття цього часу і творення себе інакшої в цей час. Бо за ці п'ять років для мене особисто була створена нова Мар'яна Савка. Я інакша ніж, скажімо, була п'ять років тому. Це час, коли народився мій син. Це час, коли дуже серйозно пішов у ріст власне наш проєкт видавничий — "Видавництво Старого Лева", це час, коли я почала писати музику, малювати, почала більше прислухатися до себе, загалом стала сильнішою внутрішньо. І це якось неминуче відображається у віршах. Але це те, що зовні впливає на тебе. І тут неможливо сказати, що саме точно, але цей вплив дуже відчутний.
— Давай поговоримо про пісню "Якби я був молодим", яка прозвучить 22 вересня на концерті "Тріо Мар’яничі". Здається, спеціально запрошена зірка буде цю пісню виконувати?
Так. Чим цікавий цей концерт… Він називається "Співпричетність". Там звучатиме моя пісня на вірш Чубая. І так само там будуть запрошені зірки: Юрко Іздрик і Віктор Морозов. Саме для Віктора Морозова ця пісня "Якби я був молодим". Він її співатиме. І ще одну пісню, написану спеціально для нього. "Що я накоїв, кохана" називається ця пісня.
— Звучить апокаліптично.
Ми будемо співати дуетом з Віктором. Я взагалі думаю, що це буде такий унікальний концерт. Такий справді співпричетність. Причетність дуже близьких, дуже важливих для мене людей, які стають причетними і в музиці так само зараз. Це, насправді, якийсь новий левел стосунків.
— Я знаю, що про це у тебе запитували вже мільйон разів, але все одно дуже цікаво почути про те, як змінюються ось ці різні агрегатні стадії чи стани людей, які творять поезію. От ти була поеткою і залишаєшся поеткою, і тепер увійшла, уже деякий час, у царину музики як людина, яка створює музику і, власне, тексти для цих пісень. Як у цьому всьому живеться? Це поезія чи це поезія плюс?
Це і поезія, і музика. І часто вони по-різному пишуться. Бо є пісні, мелодії, які приходили до мене з віршів. І ці вірші вже існували. А було так, що мелодії приходили разом із віршами вже як пісні. І в мене є кілька пісень на слова Юрка Іздрика, скажімо. Це теж такий цікавий досвід. А як взагалі існувати в цьому стані? Це взагалі такий стан творчості, дуже такий важливий і класний. Я взагалі пов'язую з музикою початок якогось свого нового творчого етапу. Тому що коли я почала займатися музикою, ми почали з хлопцями — Юрком Романівим і Сергієм Гуріним — робити цей проект "Мар’яничі", я почала одночасно малювати.
— Поперло і візуально, і музично.
Абсолютно. І я не розуміла, що ж мені розірватися? Але я одночасно і малювала, і музикувала. І після того, як ця книжка пішла в друк — "Оптика Бога"... Бачиш, вона не є товстою, вона досить тоненька. І це такий тривалий період. Тобто вірші писалися так, знаєш, рідко і точно, прицільно. Але після цього моменту, коли вона пішла в друк, я написала уже 20 нових текстів. 20 нових, але справді хороших текстів. І зовсім інакших.
— Це означає, що скоро нова збірка?
Ну не знаю. Може, це вплив, знову ж таки, музики. Але тут багато верлібрів у книжці. А зараз багато, власне, знову римованих. Це якимись такими хвилями.
Мар'яна Савка. Фото Радіо Культура
