У Будинку звукозапису Українського радіо відбувся ІV Міжнародний ретро-фестиваль музики Богдана Весоловського, захід транслювало Радіо Культура. Вже четвертий рік поспіль організатор "РетроМузФесту" Ігор Осташ, — надзвичайний і повноважний посол України в Лівані, який у 2013 видав книгу про видатного композитора, — збирає десятки колективів та виконавців, аби відродити музику геніального львів’янина на українських теренах.
І 5 вересня танго, вальси та фокстроти, які звучали на танцювальних майданчиках міжвоєнної доби, отримали нове дихання на фестивальному концерті в Будинку звукозапису Українського радіо.
Участь у ньому взяли гурт Wszystko, Шпилясті Кобзарі, Альфонсо Олівер (Італія), Іванка Червінська, Орест Цимбала, Ліліана Раврух, Марія Онещак, Владислава Чайка та Тріо бандуристок Українського радіо. Кульмінацією фестивалю стали виступи оперної зірки Вікторії Лук’янець та етно-співачки Ілларії під супровід Заслуженого симфонічного оркестру Українського радіо під орудою народного артиста України Володимира Шейка.
На вході до концерт-холу Будинку звукозапису гості ступали на червону доріжку, яка вела їх на другий поверх через інтер’єр, прикрашений ретро-антуражем.
У цей вечір гості дотримувалися ретро-дрескоду, особливо дивували вишуканими вбраннями і головними уборами жінки. А на вході всім презентували програмки у вигляді газет, стилізованих під старовинні.
На початку концерту публіку запалили "Шпилясті Кобзарі". Як розповів художній керівник гурту та ініціатор проекту Bandura Style Ярослав Джусь, пісня Богдана Весоловського "Ти з любові собі не жартуй" настільки органічно зазвучала в сучасній обробці, що гурт планує взяти її в свій постійний репертуар.
"Основним нашим завданням було нове прочитання Весоловського, щоби він зазвучав на популярних FM-станціях. Тому ми підійшли до виступу з таким підходом, щоб максимально осучаснити пісню. Лишили незмінними слова і вокальну стрічку, але повністю змінили аранжування, гармонії. Нас ця пісня "прокачала" — ми додали туди реп, хіп-хоп. Ми зробили її в такій приджазованій поп-соул версії. Вона не схожа на жодну пісню Веселовського тих років. Нам сподобалось працювати над цією піснею, ми беремо її в свій репертуар і будемо виконувати", — сказав Ярослав Джусь.
Фестивальна музика справила враження і на відвідувачів, які відкрили для себе пісні Богдана Весоловського вперше. Алла Грищенко ділиться під час антракту, що незнайомі раніше пісні вразили її своєю актуальністю до сьогодення.
"Мене запросила подруга, і Весоловський став для мене справжнім відкриттям. Мене вразило те, що ці пісні — пісні сьогодення. Я навіть не можу зрозуміти, як людина писала такі вірші і музику, які знаходять відгук у сьогоднішньому дні. Деякі пісні мене так вразили, що аж мурахи бігали", — говорить відвідувачка фестивалю.
Друга частина фестивалю — і в залі змінилися декорації: замість легких блакитних сюжетів з ретро-приймачем, над сценою з’явилися зображення пари, яка танцює танго, в пристрасних червоно-чорних тонах. Ця зміна супроводжувалася і зміною музичного складу: на сцені з’явився Заслужений симфонічний оркестр Українського радіо під керівництвом народного артиста України Володимира Шейка.
З оркестром виконали пісні оперна співачка Вікторія Лук’янець та відома етно-співачка Ілларія.
"Я дуже щаслива, що цей фестиваль все-таки приїхав до столиці. Для мене музика Весоловського — це справді магія, тому що ця музика не має меж. Вона не має кордонів і не має ніяких стилістичних прив’язок. Це справді — музика мого серця", — виголосила зі сцени Ілларія перед виконанням пісні "Як тебе не любити".
Серед відвідувачів концерту було кілька чоловіків у військовій формі. Руслан Боровик, воїн АТО, який пройшов бої в тому числі в Авдіївці, Донецькому аеропорту, Опитному, Водяному, Пісках, який також служив у миротворчій місії в Іраку, де і познайомився з надзвичайним і повноважним послом України та організатором фестивалю Ігорем Осташем. На концерт Руслан прийшов з дружиною Людмилою та донькою Софією.
"Мені сподобалось, як виступала Іванка Червінська і музиканти джазової групи. І взагалі, окрім творчості, тут цінна і сама людина: наскільки вражає життя Богдана, скільки йому довелося пережити. Людина, яка любила Україну понад усе, але яка не могла тут перебувати. І тим часом, вона старалася зробити все для української культури. І ми тепер маємо змогу в своїй країні слухати його твори, враховуючи, що вони колись були заборонені. Такі люди — це надбання світової культури, і це зайвий раз підтверджує, що нам є, чим пишатися, нам є, що боронити, і нам є, що слухати наше, українське", — говорить військовослужбовець.
Читайте також: Фестиваль імені Богдана Весоловського: музика в новому аранжуванні, червона доріжка і ретро-дрескод
Про ідеологічну цінність фестивалю, який повертає Україні заборонені і втрачені пісні Богдана Весоловського, розповідає і ведуча фестивалю — відома українська акторка Римма Зюбіна:
"Дуже важливо, коли зберігається така музика, пропагується і далі живе. Мені ця музика видається абсолютно сучасною, і те, що молодь бере участь у музичному конкурсі в рамках фестивалю — це теж дуже важливо, що це не співають "ретро-бабусі" і "ретро-дідусі". Вона щира, вона гармонійна, дуже чіпляє емоції: від колискової до пісні про карі очі. Вона про вічні речі: про кохання, про маму, про тугу, і вона для мене несе дуже вагоме значення. Тому що починала створюватися в кінці 30-х років у Польщі, коли українське було заборонено, або принаймні не віталося".
Організатор та ідейний натхненник фестивалю Ігор Осташ зізнався, що захід навіть перевершив його очікування:
"Вийшло навіть краще, тому що додалися фантастичні емоції. Я був просто вражений і сльозами, і криками радості, і дійсно, я думаю, що ті інтерпретації Весоловського були фантастичними. Це дійсно революція для мене. Тому що ми хочемо, щоб Весоловський ставав сучаснішим, модерним, і досягли цієї мети. Я думаю, що ми сьогодні остаточно піснею сказали: час Богдана Весоловського настав. Він повинен стати модним і культовим композитором в Україні".
Ігор Осташ поділився планами записати наступного року вініловий альбом пісень Богдана Весоловського спільно з учасниками фестивалю та оркестром Українського радіо.
Автор - Ірина Басенко
