Мобільний додаток

Бізнес-тренерка Ірина Глущенкова: самоусвідомлення та контроль емоцій — складові емоційного інтелекту

6.09.2019 р., 12:45

Де живуть емоції? Чому так важливо проговорювати і проживати емоції? Звідки береться емпатія? Які є стратегії саморегуляції та управління стосунками? На ці та інші запитання в ефірі Радіо Культура шукали відповіді разом з бізнес-тренеркою Іриною Глущенковою.

"Емоції — не в серці і не в грудях. Якщо говорити мовою науки, то мозок — це місце де живуть наші емоції. Раніше їх пов’язували з серединними структурами нашого мозку (лімбічною системою). Зараз нейрофізіологи кажуть, що не все так просто: емоції живуть в різних структурах головного мозку, але таки в ньому", — говорить бізнес-тренерка Ірина Глущенкова.

Мозок — найменш досліджений орган людини. Якщо говорити про емоційний інтелект, то тут є дві складові: "про мене" і "про інших людей".  Якщо ми говоримо "про мене", то перша частина — усвідомлення своїх емоцій, друга частина — їх контроль. У складовій "про інших" так само — усвідомлення, розуміння емоцій інших людей. І четверта частина — вміння використовувати ці знання для побудови якісних стосунків з іншими людьми (в сім’ї, команді, спільноті).

Самоусвідомлення і розуміння емоцій

Варто розділити самоусвідомлення і розуміння емоцій: самоусвідомлення — це вміння співвіднести тілесні відчуття з нашим емоційним словником — словами, які ми використовуємо, щоб ці відчуття назвати. Це вміння назвати і усвідомити ці відчуття на рівні тіла.

Якщо говорити про розуміння цих емоцій — то це вже причинно-наслідкові зв’язки.

Емоції для нас є корисним інформаційним ресурсом. Якщо ви відчуваєте відразу до людини чи ситуації — потрібно вміти ці ситуації чесно для себе назвати. З цього починається вміння керувати своїми поведінковими реакціями.

Проговорювати емоції

Необов’язково говорити  вголос, що ви злі чи щось ненавидите. Важливо проговорити це в собі. Коли ми це говоримо, відбувається процес проживання емоції, а не її пригнічення. 

"Якщо я емоції проживаю, це дозволить мені пізніше знайти стратегію по своїй душі, яка допоможе мені це стан пережити. У кожного може бути своя стратегія. У когось творчість, спорт, у когось — просто рефлексія і прогулянка. Але це дозволить емоції пережити, а пізніше, за цією стратегією, а в той момент, коли ви її відчуваєте, обрати іншу реакцію", — пояснює Ірина Глущенкова.

Виплескувати чи пригнічувати емоції?

Дві найпоширеніші реакції — виплескувати емоції і пригнічувати їх. Виплескування як реакція — нездорова для стосунків, а пригнічення — нездорова реакція для нас. Бізнес-тренерка радить шукати баланс у проживанні емоції.

Фото: Мegapolis

"Визнавати, що ти її відчуваєш, називати її такою, як вона є, знаходити її в своєму тілі і пізніше знаходити стратегію, щоб з такими інтенсивними емоціями вміти працювати. І тоді це буде здоровим для однієї сторони — нас, і здоровим для другої сторони — наших стосунків, оточуючих", — говорить Ірина Глущенкова.

Відокремлення суджень від фактів

Основною навичкою в частині усвідомлення емоцій інших фахівчиня називає емпатію. Іншими словами, безоціночне розуміння інших. Як можна безоціночно розуміти інших? Це складно і це окрема частина роботи над собою, коли ми вчимося відділяти факти від оцінки. 

Для цього психолог радить зробити вправу "Відеокамера", яка допоможе відрізнити емоції оцінки від справжніх фактів. Для цього треба уявити, що поряд з вами знаходиться відеокамера, і ми проговорюємо тільки те, що бачить відеокамера. 

Краще розуміння себе і усвідомлення себе дозволяє нам краще зрозуміти емоції інших людей.

Нервові клітини… відновлюються

Доведеним науковим фактом є те, що є нейрогенез (здатність мозку продукувати нейрони і формувати нові нейронні зв'язки — наші моделі поведінки). Тобто нервові клітини відновлюються завдяки процесу нейрогенезу, який триває все наше життя.

 

              

Фото: psy-factor

Нові нейронні зв'язки — це наші нові реакції та звички, які описуються терміном "нейропластичність", однак нові моделі реакції і поведінки утворюються усвідомлено, тобто тоді, коли людина сфокусує на цьому свою увагу. 

Короткострокові стратегії саморегуляції

Вчені говорять про два типи стратегій саморегуляції. Короткострокові — які ми можемо застосовувати безпосередньо в цій складній емоційній ситуації, у яку потрапили. Це вміння назвати емоцію, співвіднести її з тілесною реакцією, вміння використовувати дихання, техніки заземлення, а також переоцінити ситуацію. Всі ці стратегії дуже коротко ми можемо назвати вмінням взяти паузу для того, щоб вибрати інший тип реакції. 

Довгострокові стратегії

Довгострокові стратегії — використовуючи їх, ми не дозволяємо нашій батарейці "сісти" і почати "блимати червоним". В цій складній емоційній ситуації, у нас не буде часу думати, які обрати стратегії, як назвати емоції. Ці довгострокові стратегії можна описати абревіатурою NETS: nutricion (харчування), де ми шукаємо підходи до харчування, щоб тримати своє тіло в гарному стані; exercises (фізична активність); training (тренування нашого головного мозку); sleep (якісний сон).

Ці два типи стратегії дозволяють обирати нам якісні поведінкові реакції. 

Управління стосунками

Вибір стратегії в управлінні стосунками залежить від того, що ми хочемо від цих стосунків.  На думку Ірини Глущенко, управління стосунками — це формування безпечного середовища.

Фото: Мережа Новин

"Для мене є я і є ти, зона мого впливу — це я. І мій вибір — пропонувати іншу якість комунікацій. Для мене управління взаєминами — це формування безпечного середовища, де люди можуть проявлятися, розвиватися, відкривати свій потенціал", — говорить бізнес-тренерка. 

З чого почати?

Стартова точка — це точка самоусвідомлення. "Я щось усвідомив і в мене є імпульс і бажання щось змінити. Далі ми можемо програмувати і контролювати наші емоційні реакції. Когнітивні контури головного мозку — також пов’язані з емоційними контурами. Тобто активність в певних когнітивних структурах викликає активність в емоційних структурах. А наш мозок змінюється під впливом нашого життя, і змінюючи те, як ми думаємо, ми можемо змінити власні емоційні реакції. Ми можемо впливати на те, чим ми "годуємо" наш мозок", — зазначає психологиня. 

Новини по темі