Як не поширювати псевдонаукову інформацію
Щоб не опинитися в прикрій ситуації, перепостивши неактуальну або псевдонаукову статтю, треба мати свої перевірені канали інформації, яким ви довіряєте, — радить Дар’я Озерна.
Якщо щось викликає занадто бурхливу реакцію, то треба перевірити оригінальні джерела, перш ніж перепощувати та комусь переповідати. Йдеться, насамперед, про статті з порадами для здоров'я, харчування та способу життя.
"Дуже часто старі дослідження потрапляють в обговорення, вони стають актуальними. А тим часом, наука пішла далі — вони спростовані. Чи там був взагалі якийсь скандал. Чим більше воно вражає, тим з ним довше треба розбиратися", — говорить експертка.
Стереотипи щодо знань
Дар'я Озерна також наводить основні стереотипи щодо знань
"Поширений міф — що наш мозок використовується лише на 10%, і тому треба максимально себе навантажувати, а дітей треба з пелюшок розвивати якомога сильніше. На даний момент, ми вважаємо, що вони хибні. Наш мозок постійно працює, тільки інколи в нас працюють активніше одні ділянки, інколи — інші. Їм потрібно співпрацювати і перезавантажуватися. Коли ми в такому стані, що ми начебто бігаємо, катаємося на велосипеді, слідкуємо за трафіком — насправді наші думки впорядковуються. Нам потрібен такий стан, коли ми наче нічого не думаємо".
Не перевантажуйте мозок
Міф про Юлія Цезаря, який робить багато справ одночасно, часто наводять як приклад, коли хочуть спонукати нас до мультизадачності. Та експертка радить не перевантажувати мозок: він не багатофункціональний, він найкраще робить все по порядку, з періодами активного відпочинку. Адже коли тіло фізично працює, ми втомлюємося і засинаємо.
"Якщо ми постійно будемо себе навантажувати, то нічого не вийде — ми будемо вигорати. Є люди, які постійно чимось завантажені — кудись біжать, щось влаштовують — придивіться до них. Це в них манія — щось робити, кудись бігти. Від нас цього суспільство вимагає, а ми маємо чинити дружньо спротив", — говорить Дар’я Озерна.
Консерванти та "є-шки"
Продукти, у яких на етикетках зазначено вміст компонентів, закодованих літерою Е (так звані "є-шки") — не всі страшні. Як пояснила Дар’я Озерна, це таке кодування, яке використовується у такій формі, щоб займало менше місця, і щоб будь-якою мовою було зрозуміло.
"Це може, наприклад, бути аскорбінова кислота, бета-каротин, може бути сіль. Те, що вони там є, це не страшно. Практично, таких речовин, які заборонені, токсичні та шкідливі, серед цих консервантів немає. Але наше загальне правило таке: якщо щось запаковане, воно довго зберігається, воно зроблене з величезною доданою вартістю, і виробники сильно переробили той продукт початковий, то воно не може бути нам корисним, тому що воно вже не в такому простому первісному вигляді. Тому краще купувати менше тих продуктів, які запаковані і містять консерванти. Краще з’їсти шматок яблука, хліба з маслом замість печива, вафель, зефіру і чогось такого", — радить експертка.
Фото: Повага
