Свято Маковея: що нести до церкви, що готувати та до чого тут мак — розповіла етнографиня

Свято Маковея: що нести до церкви, що готувати та до чого тут мак — розповіла етнографиня

Про основні традиції святкування свята Маковея в українців говорили в ефірі Радіо Культура з ектнографинею Оленою Громовою.

14-го серпня українці святкують перший Спас, Спас на воді, більш відомий як Маковея. В цей день їдять мак з медом, освячують маковійську квітку і воду.

"В Україні завжди шанували з великими почестями це свято. І вся родина збиралася з самого раночку, йшли до церкви і несли таку маковійську квітку — вона називалася маковійка, маковейка подекуди в різних регіонах. Що входило до маковійської квітки: основна рослинка — мак. Це був, свого роду, захист родини всієї. Тобто освячений мак, який приносили вже додому, — він мав чудодійну силу і люди в це вірили", — зауважила ектнографиня Олена Громова.

Окрім маку до маковійської квіточки, входило різнотрав'я: материнка, звіробій, пижма, деревій. Також додавалися різні квіти — жоржини, чорнобривці.

"Часто маковійська квіточка перев’язувался червоною стрічкою. Знову ж таки, як оберіг, як захист певного роду був для родини. Освячену цю квітку підв'язували, підвішували за образами. Могли зберігати прогтягом року. І кожну травичку використовували в лікарських пересторгах", — пояснила Громова.

Етнографиня додала, що в цей день готували дуже багато страв, які були також пов'язані з маком:

"Це такі шлики — коржі, які випікали в печі. Потім ламали, ніколи їх не різали ножем, і поливали таким ситим перетертим маком з медом. І це була така дуже улюблена страва як дорослого населення, так і діточок".

Та українці вірили, що цього дня не лише мак має й чудодійну силу, а й вода.

"В цей день ще святили водичку. Чому і говорять часто, що це ще Спас на воді. Вода також вважалася сьогодні цілющою. І освячена водичка трималася завжди на покуті", — зауважила етногрф.

За словами Громої, у це свято на Київщині й на Житомирщині завжди було багато розваг: робили віху — ставили хрест, прикрашали квітами, зверху ставили гарбуз із вирізаним наче обличчям, всередину якого встановлювали запалену свічку. А на другий день після Маковея збиралася молодь, співали багато пісень, танцювали.

"Це свято важливим вважається, тому що воно несе в собі певну своєрідну магію, коли українці вірили в захист від нечистої сили, від злих духів, від всякого негативу", — наголосила етнографиня.

"Українці шанують три Спаса: перший Спас — це на воді, пов'язаний з Маковеєм. Це якраз сьогоднішній Спас. Другий Спас — це 19-го серпня, Яблучний Спас. І останній, завершальний, Горіховий, який менше відомий на Україні. Але його теж подекуди шанують в деяких регіонах", — додала вона.

Фото Facebook