Експерт інституту нацпам’яті: позов комуністів до Мін’юсту — це спроба нагадати про себе

Експерт інституту нацпам’яті: позов комуністів до Мін’юсту — це спроба нагадати про себе

Лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко знову в суді намагається скасувати заборону на діяльність Компартії в Україні. Сергій Рябенко, керівник відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті, в ефірі Радіо Промінь висловив припущення, що такий крок може бути спробою комуністів привернути до себе увагу на тлі нещодавнього рішення Конституційного суду, який підтвердив конституційність декомунізації.

Провадження за позовом Комуністичної партії відкрили в Окружному адмінсуді Києва, але розглядатимуть справу за спрощеною процедурою — без виклику сторін. 

Позивається Симоненко до Мін'юсту з вимогою скасувати наказ, за яким Комуністична партія потрапила під дію закону про декомунізацію — відповідно і діяльність, і найменування, і символіку цієї партії визнали незаконними. 

Сергій Рябенко, керівник відділу правового забезпечення Українського інституту національної пам’яті, вважає, що ці дії можна пояснити так:

"З одного боку, це може бути спроба компартії нагадати про себе, з другого боку — спроба, так би мовити, перебити ефект, який викликало нещодавнє рішення Конституційного суду, який визнав закон про засудження нацистського і комуністичного режиму таким, що відповідає Конституції. Можливо також у них є ще якась надія, що якимось чином суд може вплинути на всю цю історію і скасувати наказ Міністерства юстиції".

Між тим, у суді триває процес припинення діяльності Компартії, наразі розгляд справи перебуває на стадії апеляції. 

Експерт зазначає, що закон про декомунізацію не забороняє вести політичну діяльність окремим людям, а навпаки відкриває можливості для створення нових політичних лівих сил.

"Від комуністів насправді не вимагалось чогось екстраординарного — треба було привести свою назву, символіку і діяльність у відповідність до закону, і теоретично вони могли би собі далі існувати. Однак, представники цієї політичної сили очевидно вирішили піти на принцип і спробувати якимось чином закон не виконати", — вважає Сергій Рябенко.

Починаючи з 2002 року вплив компартії в принципі зменшувався, тому експерт не вбачає загрози того, що навіть під новою назвою чи в новій формі КПУ здобуде популярність і матиме політичне майбутнє.

У 2016 році компартія вже позивалася з апеляційною скаргою до Мін'юсту, але тоді розгляд справи призупинили до рішення Конституційного суду. Група депутатів звернулася до нього з вимогою визначити, чи відповідає закон про декомунізацію Основному закону України. Зрештою КСУ 16 липня таки визнав декомунізацію конституційною.

Фото: hromadske.ua