Ідея котокав’ярень, де можна водночас пити каву і гладити котиків, зародилася в Японії і не одразу прижилася на теренах України. Львівське Cat Cafe стало першим таким закладом у Львові. Як створювалося котокафе у Львові, чому інші подібні заклади не витримали конкуренції та чому у котячому кафе немає жодного кота, а самі лише кішки, в ефірі програми "IDEAлісти" на Радіо Промінь розповів власник Cat Cafe Сергій Олійник.
Ведуча:
Віра Сивачук
— Сергію, розкажіть для тих, хто ніколи не був у котокафе — який воно має вигляд?
— Це кафе, вхід до нього безкоштовний. Воно сформоване за типом контактного зоопарку: у вас є повне живе спілкування з кішками. Усього їх у закладі мешкає 20. Вони можуть вільно вистрибнути на стіл, на коліна. Відповідно, потрібно пильнувати своє замовлення, захищати їжу та напої від зазіхань і спілкуватись.
— Як уживаються під одним дахом коти і незнайомі люди? Адже коти, в принципі, примхливі тваринки.
— Ми, коли купували наших котів, запускали їх у заклад приблизно з 2- 3-місячного віку. Вони тут змалечку, іншого життя не знають, окрім як у закладі, де постійно багато людей. Їх постійно беруть на руки, пестять, гладять, бавляться з ними. Тому коли іноді ми зачиняємося на якісь ремонти, і кілька днів наші кішечки не бачаться з людьми, у них починається навіть своєрідна паніка: де, де відвідувачі?
Наші кішечки дуже гарні, контактні і дуже соціалізовані.
— Тоді зайдемо з іншого боку: коти і кухня, коти і страви. Що каже про такий формат закладу санітарна служба?
— Перед тим, як відкрити заклад, ми це все погоджували з санітарною службою, з усіма інстанціями. До нас ставилась вимога, щоб до кухні та до бару не було доступу котам. Тобто вони не мають прямого доступу.
Коли на столі з’являються їжа та напої, офіціант зобов’язаний кожному відвідувачу розказати правила, що котів не можна годувати жодною їжею, напоями. Так само котів не можна фотографувати зі спалахом, а діткам до 12 років не можна брати котів на ручки. Це є три основні наші правила, які усім в обов’язковому порядку розповідають офіціанти.
— За вашими спостереженнями: за чим люди приходять до вашого закладу? Це ті, хто не наважуються, наприклад, завести котика в себе вдома, але хочуть поспілкуватися з тваринкою?
— Насправді, напевно, відсотків 80 наших відвідувачів — це туристи. Туристи, які хочуть побачити таку цікавинку Львова, як це може бути, що кішки у закладі вільно спілкуються з людьми.
А коли приходять місцеві, львів’яни — так, у більшості випадків це люди, які не мають змоги з певних причин завести вдома кішку, і приходять поспілкуватися з тваринками до нас. Буває таке, що дехто приходить сюди, щоб обрати якусь породу кота, якого заведуть у майбутньому.
— У вашому закладі багато різних цікавих порід котів. А чи може звичайний безпорідний котик з вулиці потрапити до вашого кафе?
— Ні, це неможливо з міркувань ветеринарної безпеки. Ми постійно тісно спілкуємося з ветеринарами, вони до нас приходять постійно, проводять регулярні і позачергові огляди, роблять щеплення… Це небезпечно. На котах може бути багато захворювань, вони можуть занести грибкові захворювання, бліх, глистів. Є багато захворювань, які кіт з вулиці може занести до нас. Тому у нас коти не покидають межі закладу.
Вони усі паспортизовані, щороку проходять щеплення. Це на законодавчому рівні закріплено, що так має бути, тому ми дотримуємося цих правил. Так само раз на 3-4 місяці ми профілактично проводимо обробку спеціальним засобом проти бліх і глистів. Тобто наші котики повністю здорові.
— У вашій кав’ярні є самі лише кішки, немає жодного котика. Чому ви вирішили створити таке "жіноче царство"?
— З кількох міркувань.
Перше — кішки можуть завагітніти вже з 6 місяців. А стерилізацію без шкоди для здоров’я можна проводити вже з 9-11 місяців. І це був би вже розплідник, а не котяче кафе.
А чому кішки, а не коти — кішки більш чистоплотні, вони добріші. Це такі основні причини.
