Чи буде далі продовжено медичну реформу, про що йшлося під час нещодавньої зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, коли запрацює нова система трансплантації, яка доля обов’язкового медичного страхування, чи є вже прораховані тарифи на медпослуги та чи буде продовжувати трансформації в українській медицині сама очільниця МОЗ — про це в ефірі Українського радіо в програмі "Персона ґрата" розповіла виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
Ведуча:
Світлана Мялик
— Які зміни можуть чекати на українську медицину після нещодавніх парламентських виборів? Чи можуть бути зупинені розпочаті реформи?
— Первинна ланка вже працює. Друга частина розпочинається від 1 січня 2020 року на рівні поліклінік та лікарень. Вже розроблено список послуг, які будуть надаватися, зараз розраховуються тарифи, і разом з бюджетом 2020 року подаємо цілий список послуг, які будуть надані і які будуть тарифи. Третя частина — це ліцензування лікарів, або ж більше концентруватись на якості надання медичних послуг, підвищенні кваліфікації лікарів та медичних працівників.
— Якщо Вам і далі запропонують продовжувати початі реформи у медичній галузі, Ви погодитесь?
— Це залежить від того, хто буде прем’єр-міністром і буде в Кабінеті міністрів. Нам пощастило, що у нас був прем’єр-міністром Володимир Гройсман, який підтримував охорону здоров’я як один з пріоритетів. Так само ми сподіваємось, що новий Кабінет міністрів не змінить цього напрямку.
— Чи бачите Ви політичну волю команди президента Зеленського щодо змін у медичній сфері?
— Ми мали зустріч з президентом Зеленським і з його командою. Ми обговорювали, які вже були зроблені кроки щодо трансформації системи охорони здоров’я і як далі будемо розвивати цю трансформацію. Була підтримка того, що вже було зроблено. Також запитали, які законопроекти потрібно подавати у Верховну Раду, щоби завершити цю трансформацію, як можна її покращити, пришвидшити і щоби воно дійшло до кінця.
Було розуміння, і ми подали ті законопроекти, які зараз потрібні, так само, як і зміни до фінансування проектів, інфраструктури, які можуть покращити надання медичних послуг. Це, що бачать зараз у лікарнях, це є причина, чому ми робимо трансформацію системи охорони здоров’я, а не наслідок…
— Чимало політиків, які проходять у парламент, виступають за впровадження страхової медицини. Однак у вашій команді до цього ставляться не дуже позитивно. Щодо процесу впровадження обов’язково медичного страхування, планувалось, що воно буде діяти з 2020 року, так?
— Страхування — це є пулінг коштів в одній коробці багатьох людей, аби якщо хтось захворів, заплатити там, де вони лікуються, аби вони самі не мусили за це платити. Ця коробка може бути наповнена роботодавцем (приватна страховка). Другий спосіб — підвищити податки. Третє — наповнити бюджетними коштами, які вже є виділеними.
В Україні більшість лікарень були комунальними. Їм не дозволено брати кошти від будь-якого, окрім держави. Тому треба автономізувати всі лікарні, аби вони могли підписувати договір із будь-якою страховкою. По-друге, потрібно прорахувати, скільки ті послуги будуть коштувати, а також хто і які послуги може надавати. Не всі лікарні можуть все робити. По-третє, треба створити якусь страховку в Україні.
Єдиний вихід — щоб ми користувалися тими коштами, які вже виділені у бюджеті, і підвищували рівень тих коштів кожного року, аби оплачувати більше і більше послуг.
Коли наші лікарні будуть автономізовані, коли буде розуміння, як оплачувати послуги, коли будуть тарифи, коли система по страховці почне нормально працювати, скажімо у 2023 році, тоді ми заохочуємо, щоб було додаткове страхування, те, що держава не покриває.
— Пані Уляно, є вже прораховані тарифи на медичні послуги?
— Національна служба здоров’я як страховик оплачує послуги на місце, де ті послуги були надані. Пацієнти самі нічого не платять. Національна служба оплачує ті послуги, які виписані і прийняті як частина державного бюджету, який ще не пішов у Верховну Раду. Нова Верховна Рада переглядатиме, які послуги покриваються і які тарифи. Ми розробили формули розрахування тарифів, і вони проходять через інші види надання медичних послуг. Одна з найважливіших речей, яку може зробити новий парламент, це підвищити фінансування надання медичних послуг. Якби Верховна Рада могла підтвердити 5% ВВП, ми б бачили багато змін. Зараз воно менше 3%.
— Коли у нас повноцінно запрацює донорська пересадка органів? З наступного року?
— Я не хочу казати, що повноцінно запрацює, бо це складний процес, і воно запрацює хоча б у 4 лікарнях. У багатьох країнах не всі лікарні роблять трансплантацію. Треба мати логістику. Щоб робити пересадку, треба зібрати всіх пацієнтів, які мають мати операцію. У нашій країні немає багато лікарень, які можуть робити такі трансплантації. Ми повинні далі це розвивати щодо навчання самих лікарів, лікарень, як це організувати, і щоб було більше сприйняття донорства в країні.
— Чи хотіли б Ви лишитися на посаді міністра охорони здоров’я?
— У нас пройшов перший етап, і є другий та третій етапи, які треба звершити, щоб був в кінці фініш, аби подивитися на успіх реформи. І тому було б найкраще, аби ми залишилися на місці, щоб ми могли завершити роботу, яка розпочата.
Ми прийняли на рівні держави, на рівні парламенту нову політику. Це зміни у системі охорони здоров’я. Ми повинні далі їх втілювати і до кінця донести, до самого фінішу маємо боротися. Бо це, насправді, буде покращувати життя кожного українця.
Прослухати повну версію.
На фото — Уляна Супрун
