Навіщо та як згадають про культуру у програмах політичних партій — аналізує соціальний психолог

Навіщо та як згадають про культуру у програмах політичних партій — аналізує соціальний психолог

Про те, як партії згадували про культуру в своїх передвиборчих програмах та які "культурні обіцянки" давали в них, говорили в ефірі Радіо Культура в програмі “Невже культура не на часі?” з соціальним психологом Віктором Пушкарем.

Ведучі:

Василь Шандро, Ірина Славінська

Навіщо тематика культури може бути присутня у програмах політичних партій?

Я би почав з того, що культура — це те, що нас об'єднує. Є дві групи чинників, які тримають спільноту разом. Тобто це чинники інституційні, структурні, включно з економічними. І друга група — це культурні чинники. Тобто, коли ми говоримо про політичну націю — це, звичайно, має сенс. Важливо, що люди мають бути свідомі свого громадянства. Але ми маємо визнати чесно, що якась частина політичних українців є не зовсім українцями у культурному сенсі. І якщо ми говоримо про групу, для якої це збігається, то наче все зрозуміло. А групи, для яких це трохи розходиться, то тут виникають різні нюанси.

Чи вийшли в агітаційних програмах з розподілу "бідні/багаті"?

Розподіл на бідних і багатих якоюсь мірою лишається актуальним. І тут ми повністю цього не можемо уникнути. Але є партії, які наголошують, що між бідними і багатими існує якийсь антагонізм. А є традиція, скажімо, правоконсервативна, яка наголошує на тому, що між бідними і багатими може бути встановлене соціальне партнерство.

Про нові сучасні культурні традиції

В програмах забагато метафор. Але загалом питання винайдення традиції, яка з одного боку є традицією, з іншого — чимось новим, воно існує в соціології, в антропології. Дійсно, кожна традиція була послана нам, хтось її започаткував, а потім хтось її модернізував, хтось відсікав від неї зайве, щоб вона не зіпсувалась. І власне так традиція і побутує. Так вона лишається живою, а не чимось муміфікованим.

Культура як об'єднавчий фактор

Є такий стереотип, як об'єднання культури і духовності, який я не поділяю. Другий стереотип, який я не поділяю, це поєднання культури і шоу-бізнесу… Є антропологічні уявлення про культуру, які обгрунтовані науково. Культура базується на матчастині, на артефактах і практиках їхнього використання. Тобто є культура споживання. І є культура виробництва, культура ділових стосунків. На жаль, ми досі не змогли налагодити власну українську корпоративну культуру.

Весь ефір слухайте тут

Віктор Пушкар. Фото Facebook