Член ради організації "Громадський люстраційний комітет" Анна Калинчук заявляє, що люстраційні заборони застосували до 921 людини, але зараз існує ризик скасування процесу люстрації. Про це вона повідомила Українському радіо в ефірі програми "Сьогодні.Ввечері".
Ведучі:
Віталій Науменко, Наталя Чорна
"В 2014 році Верховна Рада прийняла закон "Про чищення влади" чи про люстрацію, як говорять в народі. Що ж таке люстрація? Це тимчасова заборона обіймати посади на державній службі чи в органах місцевого самоврядування на термін 5 чи 10 років. Критерії, за якими обираються люди, що підпадають під дію закону є різні. Перш за все, це стосується людей, які обіймали посади міністрів, керівника прокуратури чи податкової області, глави адміністрації президента та інші з 2010 по 2014 р. Покарання для них - це заборона обіймати посади строком в один календарний рік. Другий критерій – це ті самі особи, якщо вони обіймали посади взимку 2013-2104 рр. і не пішли з посади за власним бажанням. Третя категорія – це люди, які причетні до діяльності КДБ, четверта – судді, особи, які мали членство у Вищій раді юстиції чи подібному органі, а також ті судді, які виносили рішення проти "майданівців". Й остання категорія – це так звана майнова люстрація, коли чиновник не може пояснити законність джерел походження наявних у нього коштів, набутих під час перебування на державній службі", – розповідає Анна Калинчук.
За її словами, за своєю природою люстрація не є видом юридичної відповідальності, а лише додатковою вимогою до чиновника, яку парламент і держава визначили в постреволюційний період.
"Зараз в реєстрі є 921 особа, до якої застосовані люстраційні заборони і вони всіляко цьому противляться. Бували й випадки, коли особа, яка підпадає під люстрацію, сама звільнилась і йшла з посади. Але це не означає, що вона уникнула процесу люстрації: в будь-який момент, впродовж дії закону, коли вона захоче повернутись на державну службу, орган, в який вона захоче потрапити, має відмовити їй в цій посаді. Саме так мало відбутись і з паном Андрієм Богданом. Наприклад, пан Портнов, який мав керівну посаду в адміністрації Януковича теж підпадає під люстрацію. І поки закон буде діяти, він не зможе бути навіть патрульним", – зазначає Анна Калинчук.
Вона звертає увагу, що ця процедура в європейській правовій системі не є новою: "Але ми як держава взялися робити люстрацію значно пізніше, ніж всі країни пострадянського табору. Тому в них люстрація була спрямована на декомунізацію, а новітній вид очищення влади був застосований у Румунії. Тоді європейська влада зазначила, що уряд в кожній країні має право сам визначати, які чиновники в нього мають бути".
"Щодо передумов прийняття люстраційного законодавства в Україні, то президент Янукович та його прибічники узурпували владу і прийняття закону стало спробою очистити владу та ліквідувати наслідки узурпації. Треба було усунути людей, які не представляють більше інтереси суспільства", – зазначає активістка.
Анна Калинчук заявляє, що ми спостерігаємо реванш сил: "Наразі в Конституційному суді перебуває три подання: два – від Верховного суду, одне – від народних депутатів "Опозиційного блоку". Колишні регіонали просять скасувати декілька статей закону, без яких він буде паралізований".
Також вона вважає, що є ризик того, що люстраційний процес скасують: "Конституційний суд протягом чотирьох років не наважувався прийняти рішення, незважаючи на те, що коли ці подання зайшли, КСУ визначив, що рішення в цій справі є важливі для держави загалом і самостійно визначив собі строк в один місяць. З того часу пройшло чотири роки і рішення не прийнято, як на мене, через те, що суддям було страшно, яку реакцію це може викликати в суспільстві".
Слухати повну версію.
ФОТО: Facebook Анни Калинчук
