У Вишгородському історико-культурному заповіднику визначилися з першим об’єктом, який буде оснащено QR-кодом. Ним стане житло гончара ХІІ століття. Більше про це в ефірі "ДеньПРО" на Радіо Промінь розповів Дмитро Шевченко, завідувач Вишгородського історичного музею, дослідник, координатор проекту.
Ведуча:
Марія Сизон
Першим об’єктом, який буде оснащено QR-кодом, стане житло гончара ХІІ століття, відкрите торік. Дмитро Шевченко пояснив, що це дійсно унікальний об’єкт, причому не лише для Вишгорода, але й для усієї України.
"Дослідили його буквально декілька тижнів тому. Це нововиявлений об’єкт на історичній мапі Вишгорода. Ми вирішили, що ми не будемо відкладати у довгий ящик його введення у музейний обіг, — пояснив Дмитро Шевченко. — Вперше ми зафіксували не тільки виробничий комплекс, те, чим славиться Вишгород як давньоруське місто майстрів. Ми знали, як вони працюють, але ми не знали, як вони живуть. І от зараз ми презентуватимемо саме побут людей давньої епохи".
На думку дослідника, це надзвичайно цікаво для пересічних громадян — не лише побачити житло гончара епохи княгині Ольги, Володимира Великого та Ярослава Мудрого, але й порівняти рівень та умови життя тоді й тепер.
Перший QR-код буде встановлено саме на житлі гончара ХІІ століття, але згодом до мережі додадуть ще 11 основних об’єктів давньоруського Вишгорода.
"Тут є фундаменти давньоруських храмів, оборонні вали, кургани, поховання кочовиків і виробничі квартали. І усе це під ногами. Люди, йдучи вулицею, не розуміють, що вони ходять не лише по сучасному Вишгороду, а й по давньоруському Вишгороду, — пояснив дослідник. — 12 основних об’єктів ми пов’язуємо у таку музейно-туристичну систему. Це буде основний ресурс музейного розвитку Вишгорода. А потім ми будемо додавати, насаджувати інші об’єкти, які будуть виявлятися, досліджуватися і вводитися у музейний обіг".
QR-коди, які зараз встановлюються на музейних об’єктах, мають допомогти людям краще познайомитися з цими об’єктами. За допомогою смартфона можна буде зануритися в історію цього об’єкта, побачити, як він виглядав раніше, у первинному вигляді.
"QR-коди в Україні та світі не нові, вони зрозумілі людям віком від 10 до 70 років. Вони вже поширені у нашому житті, але у музейній сфері – це все ще інновація. Це позначка, яка може вводити людину з фізичного у віртуальний всесвіт. Про кожен об’єкт ми можемо розповідати до нескінченності", — розповів Дмитро Шевченко.
Проект реалізується за підтримки грантової програми Українського культурного фонду.
Фото зі сторінки Вишгородського історико-культурного заповідника у Фейсбук
