Про українські комунальні дороги, про дороги місцевого і державного значення, а також про процеси децентралізації в дорожній галузі в ефірі програми "Сучасна громада" на Українському радіо говорили Андрій Мартенс, експерт в автодорожній галузі, Сергій Гарус, голова Іванівської об'єднаної територіальної громади, Сергій Пінчук, голова Любецької сільради, Олег Левченко, директор відокремленого підрозділу центру розвитку місцевого самоврядування Вінницької області, Володимир Кулішов, голова Гнівеньської об'єднаної територіальної громади.
— Якого значення є дороги і кому які підпорядковуються?
Андрій Мартенс: — Їх можна розподілити на три основні категорії. Це дороги загального вжитку державного значення, дороги загального вжитку місцевого значення і комунальні дороги міст та селищ. Комунальних доріг в нас близько 240 тис. км, доріг державного значення після децентралізації приблизно 50 тис. км та 120 тис. км доріг загального вжитку місцевого значення.
— Як змінився стан доріг за цей час після децентралізації?
Сергій Гарус: — За два роки існування нашої громади ми зробили капітальний ремонт з новим асфальтом на 3 км доріг. І поточний ямковий ремонт приблизно 700-800 кв. м. на рік. Ми могли б робити ще більше і ще краще, якби ті дороги, які були передані обласним державним адміністраціям, були передані на рівень об'єднаних територіальних громад, але з відповідним фінансуванням на ремонт, утримання та їхню експлуатацію. Децентралізація повністю не відповідає потребам сучасних громад, і ми хочемо щоб децентралізація була якомога ширша, і щоб всі ці повноваження передавали до об'єднаних територіальних громад.
Сергій Пінчук: — Нашій громаді тільки рік. У нашій громаді є дороги комунальні та місцевого значення. Дороги в нас не відповідають своїй назві "дороги", це напрямок. Ми з головами громад Чернігівської області ініціюємо, щоб саме громадам передали дороги, а разом із дорогами передали і фінансування. Тільки господар, який кожного дня їздить цими дорогами, бачить, що і де потрібно робити. Ми на сьогоднішній день шукаємо якісь можливості, шукаємо якісь кошти, долучаємо аграріїв, щоб вони допомагали зробити хоч якійсь ремонт наших комунальних доріг.
Сергій Гарус: — Обласні державні адміністрації цікавляться, чи потрібно нам ремонтувати дороги, чи ні, але за основу беруть листи від райдержадміністрації. У нас зі зміною керівництва в районах, зі зміною керівництва в областях, кошти на ремонт доріг спрямовуються на ті потреби, в яких зацікавлені саме ці посадові особи. Ми робимо вже два роки капітальні та ямкові ремонти, і ми вже довели, що ми ефективні, що наші дорогі робляться дешевше, що вони робляться якісніше і що саме в цих договорах, які укладаємо ми, навіть на ямковий ремонт, прописується, що підрядник дає гарантію на те, що він робить.
— Пане Володимире, чи враховуються інтереси вашої громади при складанні плану ремонту доріг на обласному, державному рівні? І що вам своїми силами вдалося відновити?
Володимир Кулішов: — Керівництво Вінницької області проводить наради і завжди цікавиться станом наших доріг, і відповідно думає, як їх ремонтувати або прокладати нові. Так в минулому році у нас була прокладена нова дорога протяжністю 15 км. Реконструйована нами дорога не "зійшла" разом з весняним снігом, і ми бачимо що в усій країні та сама тенденція: усі основні дороги відремонтовані. Звичайно, залишається багато проблем на дорогах державного значення, але багато зрушень в цьому напрямку є.
Олег Левченко: — Не буде громада ремонтувати дорогу національного значення, тому що вони некомпетентні, проконтролювати це не можна. Було б ефективніше віддавати певний рівень повноважень на виконання цих робіт, а контроль і прийняття цих робіт віддати обов’язково з включенням усіх рівнів, особливо жителів цих громад, створити робочу групу, щоб вони бачили цю дорогу і розуміли, що і як виконується. Сьогодні треба дивитися не тільки на те, що потрібно ремонтувати дороги, а треба формувати три рівні: 1 — робочий поточний план. 2 — це обов’язкова стратегія, щоби будувати дороги до економічно активних об’єктів, бо туди має приїхати інвестор, 3 — зробити стратегічний план на багато років, щоби будувати загальну мережу доріг, яка відповідатиме потребам і умовам децентралізації.
— Що можуть зробити місцеві жителі, якщо держава не звертає уваги на проблемну дорогу, щоб цю ситуацію змінити?
Андрій Мартин: — Передусім можна звертатися до обласних адміністрацій і від них вимагати про внесення в перелік доріг тієї дороги, яка для них є важливою.
— Чому так відрізняється якість доріг, якщо теоретично гроші однаково виділяються на всі області?
Андрій Мартин: — Різна якість через те, що в різних областях різні підрядники.
— Яким чином ви обирали собі підрядника і чи доводилося звертатися по гарантійний ремонт?
Сергій Гарус: — Підрядників ми підбирали через систему "Прозорро", відповідні критерії — це ціна, якість та гарантії виконання робіт. До підрядників питань з приводу якості не було.
Хочу сказати, що немає якості, бо немає відповідальності. Тендери прописуються у такий спосіб, що їх виграє облавтодор, а вони не мають необхідного обладнання.
Сергій Пінчук: — Ми молода громада, тому поки що тільки проводимо конкурс і обираємо підрядника.
Олег Левченко: — Не можна, щоб в одних руках були і виконання, і розподіл коштів, і контроль. Має бути розподіл повноважень і тоді буде лад.
Володимир Кулішов: — Нам доводилося звертатися по гарантійний ремонт — це поодинокі випадки, але проблем не було, підрядник по гарантії все ремонтував.
