У студії програми “Активізація" з Людмилою Тягнирядно заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства ім. Потебні НАУ Олександр Скопненко, викладачка онлайн-платформи “Є-мова”, соціолінгвістка Віра Шелудько, експертка з мовних питань, викладачка онлайнової платформи "Є-мова" Ольга Андрусенко.
Ведуча:
Людмила Тягнирядно
17 травня виповнилося 100 років від часу, коли був ухвалений на офіційному рівні перший український правопис 1919 року. Він базувався на основі проекту професора Івана Огієнка, і відтоді всі подальші правописи відштовхувалися від цього варіанту.
А днями кабмін ухвалив нову редакцію українського правопису, яка замінить версію 1992 року. Як зазначили в уряді, рішення про оновлення правопису ухвалили "з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм".
Олександр Скопненко пояснює, щоправописпотрібен для регуляції вживання літературної мови.
"Тому що правопис — це "скелет" літературної мови, який уніфікує вживання певних мовних одиниць на всій території вживання української мови. Літературна мова кожного народу – це найвища форма мовної творчості народу, вона покликана обслуговувати високоінтелектуальні сфери суспільства. Щоб у Львові, Одесі, Харкові, однозначно сприймали текст, треба щоб була уніфікація в межах цієї літературної мови, що, власне, уряд і зробив",– говорить науковець.
Питання правопису він називає питанням мовної політики, тобто тим, як наукова громадськість і держава підходять до розвитку літературної мови. Правопис унормовує писемну мову, ті елементи, які використовують літературну мову в розмові, передусім в тих стилях, які впливають на повсякденне життя держави (офіційно-діловий, публіцистичний, художній), але правопис не регламентує вживання мови на рівні діалектів чи просторіччя.
Віра Шелудько розповідає, що питання нового правопису є дуже доцільним саме зараз:
"Все це відбувається вчасно, тому що зміни відбулися в законодавстві, і є певні настанови з приводу в використання української мови в різних сферах, українська мова тепер має більше прав. Вже давно потрібно було унормувати, в деяких речах повернутися до тієї традиції, яка була в українській мові".
Олександр Скопненко зазначає, що потреба в створенні нової редакції постала, тому що протягом років незалежності з’явилося дуже багато літератури, яка була надрукована в Україні в 20-30-х роках, і там вживаються дещо інші форми слів ніж зараз.
"Нова редакція повертає елементи так званого "скрипниківського" правопису 1928 року, який був змінений під час мовної реформи 1933 року. Урядові чинники змінили український правопис, вилучивши з нього усі елементи, які з тих чи інших причин не відповідали мовній політиці Радянського союзу.
Читайте також: Ні "индика", ні "гиндика" у новому українському правописі немає
Правопис 1928 року намагався поєднати дві традиції: наддніпрянську та західноукраїнську правописну практику – це передусім відтворення засобами української мови іншомовної лексики. Наприклад, ми всі знаємо "міф", а там було встановлено норму "міт", "кафедра – катедра". Ці всі елементи в 1933 році були вилучені.
Нова редакція встановлює варіантне написання, є низка слів. Які правильно писати так і так.
Ми, як експерти, бачимо прагнення членів правописної комісії поєднати в традиції різних частин України. Історичний принцип в новому правописі врахований досить широко", – говорить Олександр Скопненко.
Він зазначає, що серед науковцівдосить потужна група, яка виступає проти цих змін, і серед науковців теж.
Ольга Андрусенко нагадує, що обговорення проекту правопису проводилося упродовж минулого року, і всі, хто цікавився цим питанням, могли внести долучитися до формування остаточної редакції.
"Зміни потрібні, вони завжди показують певні рушії, до чого нам прагнути, до чого йти. Ми бачимо повернення до тих традицій, які були, я вважаю, що це абсолютно на часі. Погоджуюсь, що правописна комісія має дати ширший коментар про це, оскільки ми володіємо тією інформацією, яка є доступна. Дуже важлива поінформованість, важливо інформувати про те, що відбувається, і що очікувати", – зауважує Ольга Андрусенко.
Експерти в один голос переконують, що нічого страшного не сталося, новий правопис не є надто кардинальним чи незрозумілим, багато в чому він спрощує правила. Крім того, буде перехідний період для різних сфер застосування: для школи, вищої школи, ЗМІ, і буде період, коли будуть чинні обидві норми.
Потрібно дочекатися, коли правопис буде опублікований правопис. В силу він вступить після того, як міністерство освіти і науки видасть постанову, якою регламентує його застосування, і коли він вступає в дію.
Нагадаємо, 22 травня Кабмін затвердив розроблений МОН проект нового правопису української мови. експерти, як над ним працювали, кажуть, що правопис розробили на фундаменті української традиції. Головна його особливість — наявність варіативності в різних випадках вживання нових ітер. Окрім того, проект пропонує нові правила написання слів, які узвичаїлись в українській мові. Правописна комісія повернула до життя низку особливостей Харківського правопису, який затвердили у 1928 році.
Слухайте програму "Активізація" в запису на нашому сайті.
