"Іноді питають, чи не загубив я взуття": хто такі барефутери і чому вони гуляють босоніж

"Іноді питають, чи не загубив я взуття": хто такі барефутери і чому вони гуляють босоніж

Перша босонога прогулянка на честь Дня Києва відбулась у 2011 році, а вже з 2014 року вона стала щорічною і традиційною. Психолог, психотерапевт, барефутер Андрій Новосьолов розповів в ефірі "ДеньПРО" про щорічну акцію ходьби босоніж на День Києва.

Ведуча:

Марія Сизон

Андрій Новосьолов розповів, що у київській спільноті барефутерів є людей 20, які хоча б раз приходили на прогулянки босоніж. Цього разу на День Києва на прогулянку вийшли лише троє.

"Ми планували пройти новим пішохідним велосипедним мостом, але там було так багато людей, що ми зрозуміли, що ми просто не пройдемо через той натовп, і повернули назад. Але хоча б сфотографувалися на скляній підлозі", – розповідає барефутер.

Він додає: маршрутів для прогулянок у спільноти любителів ходити босоніж – близько двох десятків.

"Єдина умова – від метро до метро, щоб усім було зручно добиратися. А так за ці роки ми обходили уже весь Київ, мабуть, усі київські парки, набережні та вулиці", – ділиться Андрій Новосьолов.

Деякі барефутери навіть їздять босоніж у метро, як сам Андрій. Часом чергові сваряться з ними через це, але барефутери не припиняють це робити.

"Серйозних травм за ті 13 років, що я ходжу босоніж, у мене не було. Десь раз на 2-3 місяці я наступаю на малесенький уламок скла, в пару міліметрів, і його легко дістати. А так – вулиці Києва цілком безпечні, – розповідає Андрій Новосьолов. – Для нашої спільноти такі прогулянки – це спосіб залучити людей, які хотіли б гуляти босоніж, їм це подобається, але вони про це ще не знають".

Люди найчастіше ставляться до барефутерів з цікавістю, стверджує Андрій Новосьолов.

"Іноді люди питають, чи нічого в мене не трапилось, чи потрібна допомога, чи я загубив взуття", – ділиться він.

Раніше біологиня Озерна розповіла, чому корисно ходити пішки.

Фото Фейсбук