З питаннями про законність повернення проспекту Григоренка у Харкові імені радянського маршала Жукова UA: Харків звернувся до Українського інституту національної пам’яті. Юрист УІНП Сергій Рябенко прокоментував петицію та заклик Харківського міського голови підтримати її. Він застерігає владу міста від порушення закону, та наводить аналогічні випадки, хрест на яких свого часу поставила прокуратура.
"Це є порушенням закону. Є вже прецеденти і минулого, і позаминулого року, коли були аналогічні спроби зроблені в місті Одеса та в Миколаївській області в місті Баштанка. Прокуратура подала відповідні позови до адміністративних судів, і всі ці рішення були скасовані. Стаття 436 ККУ встановлює кримінальну відповідальність за дії, пов’язані з публічним використанням символіки, як комуністичного, так і нацистського режимів", — розповів Сергій Рябенко.
На його думку, топоніми на честь Жукова підпадають під дію обмежень, які запроваджені 2015 року законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів України та заборону пропаганди їхньої символіки".
Згідно з законом, особи, які обіймали керівні посади в органах чи то комуністичної партії, чи то в органах державної влади і управління, їх іменами не можуть бути названі будь-які об’єкти топоніміки. Маршал Жуков після Другої Світової війни обіймав посаду Міністра оборони СРСР.
Крім того, за словами Сергія Рябенка, “роль Жукова не така вже й героїчна, як її описували радянська і теперішня російська пропаганда. Навіть якщо оминути оцю формальну законодавчу заборону, Жуков це явно не той персонаж, який мав би бути верифікований в сучасній Україні, яка, тим більше, зараз знаходиться в стані війни з Російською Федерацією”.
Саме по собі підписання харків’янами петиції не є вказівкою до прийняття рішення. Все, що може і повинна зробити міська рада в даній ситуації — це розглянути цю петицію по суті.
“В рамках закону, єдина можлива відповідь на цю петицію — роз’яснення авторам петиції про те, що присвоєння такого імені об’єктам топоніміки міста Харкова є неможливим в силу законодавчих заборон”, — говорить Сергій Рябенко.
Давати назви об’єктам топоніміки — прерогатива органів місцевого самоврядування. На розгляд міської ради такий проект рішення повинен подати міський голова (або особа, яка виконує його повноваження) . В такому разі ч. 2 ст. 436 ККУ визначає покарання для посадових осіб: від 5 до 10 років позбавлення волі. Тут уже буде персональна відповідальність як тієї особи, яка внесе проект на розгляд місцевої ради, так і депутатів, які за це рішення голосували.
Якщо рішення ухвалять, оскаржити його в суді може не лише прокуратура, але й будь-який мешканець Харкова, як зацікавлена особа.
