Мобільний додаток

Політологи підводять підсумки виборів: на Зеленського чекає розвіртуалізація

22.04.2019 р., 15:39

Підсумки президентських виборів в ефірі "РанокПРО" підводили політологи Олег Саакян, Антон Суслов та Станіслав Шулімов.

Ведучі:

Євген Павлюковський, Ярина Скуратівська

Ярина Скуратівська: – Почнемо з головного на сьогодні питання: чи є життя після виборів?

Станіслав Шулімов:– Так. За останні 5 років в Україні, мені здається, помітний розвиток громадянського суспільства. Тепер нам треба працювати більш серйозно, продукувати свою політику, доказову політику, допомагати владі приймати правильні рішення. Тому, як на мене, життя після виборів є, і воно буде, так сказати, робочим.

Антон Суслов: – Насправді є два світоглядних підходів до виборів. Одні кажуть, що це завжди небезпека, а інші кажуть, що це завжди можливість. Я вважаю, що все це треба сприймати, як можливість.

Це не означає, що треба опускати руки і припинити працювати. Як пише Фейсбук, лупаймо цю скалу і продовжуймо боротьбу.

Олег Саакян: – Я думаю, за кілька днів ми з вами вже зможемо навіть заходити у Фейсбук і не боятися, що ми з кимось посваримося, мине ця істерія. Якщо говорити серйозно, ці вибори є позитивним явищем. Будь-які вибори – це завжди загроза, і це завжди шанс.

Що ми побачили на цих виборах? Ми побачили досить високу явку. Це раз. Два – ми побачили тренд-мейкерство України, фактично світове

Читайте також: Три тенденції, які показали світові українські вибори – розповідає політолог

Найкраще і найгірше поки що залишається невідомим, тому що перед нами чорний ящик у вигляді кандидата Зеленського, який ми поки що не знаємо, чим буде наповнений. Але, зрештою, віртуальний кандидат бути може. А от віртуальний президент бути не може. Тому найближчий виклик для нього – це розвіртуалізація, і те, чим обернеться майбутній президент Зеленський, якого ми побачимо вже за місяць.

Євген Павлюковський: – Я хотів би повернутися до слів про те, що громадськість має контролювати владу. Наскільки наше громадське суспільство вже є розвиненим, щоб дійсно ефективно контролювати нову владу?

Станіслав Шулімов: – Мені здається, що майбутньому президентові варто прислухатися до громадянського суспільства, оскільки він багато чого наобіцяв, зокрема, посадити Свинарчуків і тому подібне, що не входить до повноважень президента. Він не може їх посадити, але він може безпосередньо цьому сприяти.

Читайте також: Чому Зеленському варто вести відкритий діалог з громадянським суспільством – політолог

ЯС: – І що на нас чекає далі, після виборів? Результати виборів же не означають, що з завтрашнього дня у нас новий президент?

Олег Саакян: – Дивіться, Петро Порошенко може діяти як президент максимум до 3 червня, тому що до цього моменту має відбутися інавгурація.

ЯС: – Тобто він підписує закони, видає укази…

Олег Саакян: – Він абсолютно діючий президент до моменту інавгурації пана Зеленського. Це точно буде декілька тижнів, можливо, навіть місяць. Відповідно, до цього моменту він має завершити певні справи, передати офіс. Це період, коли Зеленський може ще повчитися "на котятах", набратися досвіду…

Більше того, парламент залишається, уряд не розпускається. Відповідно, наступні 6 місяців ми будемо жити приблизно у тій самій конфігурації парламентсько-президентській, хоча і в досить напружених відносинах між Банковою та Верховною радою.

Я думаю, що зараз доволі невисокий шанс дочасних парламентських виборів (Володимир Зеленський, як кандидат, говорив що планує за можливості провести дочасні парламентські вибори, але це можливо тільки до 27 травня – ред.). Принаймні, Володимиру Зеленському я би не радив розпускати Верховну раду, бо тоді він позбудеться громовідводу на цей період, який міг би на себе концентрувати увесь негатив.

Кабмін працюватиме більше, оскільки Кабмін розпускається виключно з переобранням Верховної ради. Більше того, навіть президентські квоти – МЗС та Міноборони – все одно призначаються парламентом, просто за поданням президента. Відповідно, зараз все залишиться плюс-мінус так само, якщо не буде досягнуто консенсусу між парламентом і президентом.

У нас парламентсько-президентська республіка, де парламент є вищим органом влади, а президент є другорядним.

Читайте також: Парламент зараз буде "запобіжником" від будь-яких різких дій Зеленського – політолог

ЯС: – Як відбуватиметься передача влади до нового президента?

Олег Саакян: – Передача влади відбувається через інавгурацію, після чого президент вступає у свої повноваження. Зазвичай, після цього відбувається майже повно оновлення Адміністрації Президента. Цікаво що за нашим законодавством це вотчина Президента, він може робити з нею що завгодно, навіть назву змінювати, як це Ющенко робив.

ЯС: – Зеленський говорив, що навіть хоче змінити локацію…

Олег Саакян: – До речі, це дуже не нова ідея. Про це говорила ціла низка політтехнологів, і цілій низці кандидатів це радили зробити ще раніше, тому що Адміністрація Президента – це, перш за все, таке дуже радянське місце по своїй суті. І хто б не потрапляв у це місце – як у тому радянському анекдоті, "що б не робили, виходить Калашніков" – от що в ній (в Адміністрації Президента – ред.) не роби, все одно виходить "совок". Тому як піарний хід – це дуже гарний хід.

Інша справа, що мені сьогодні слабо уявляється місце, куди вони б могли переїхати. Тому що якщо вони перейдуть у якийсь бізнес-центр зі скляними вікнами – вони у нас здебільшого належать крупним бізнесменам і олігархам, відповідно, одразу почнуть говорити про якісь зв’язки. Якщо вони зараз почнуть будувати щось нове – скажуть, вибачте, під час війни у нас не стоїть питання побудувати нову Адміністрацію президента, це видатки, які не мають сенсу.

Антон Суслов: – Сам Зеленський казав, що як один з варіантів розглядає якийсь коворкінг. Мені просто цікаво уявити масштаби цього коворкінгу, і як вони будуть зберігати в ньому державні таємниці.

ЄП: – Учора після оголошення екзит-полів Володимир Зеленський анонсував, що збирається скоротити Адміністрацію Президента. Наскільки це доречно і на що це вплине?

Олег Саакян: – Він може робити з Адміністрацією Президента абсолютно все, що йому заманеться. Закон український йому дозволяє це робити.

Скорочення є доцільний, але потрібно це робити не просто математично чи геометрично. Потрібно розуміти, для чого які функції потрібні і що для цього необхідно. Бо бездумне лібертаріанство, звісно, звучить круто, але воно може бути в мінус ефективності роботи, оскільки на сьогодні у нас стоять дуже амбітні завдання перед українською державою. Відповідно, зараз панові Зеленському потрібно сконцентруватися не на скороченні штату, а на виробленні візії.

Як мінімум, стоїть три гострих питання.

По-перше, це війна – відповідно, потрібно почати з вироблення візії перемоги, чим для України в цих умовах є наша перемога. Це український прапор над Кремлем, чи це доходження до кордону? Ми маємо чітко усвідомити, що таке перемога та що таке мир на українських умовах.

По-друге, це питання справедливості, яке зависло в повітрі. Те, що ми спостерігаємо, починаючи від міграції і завершуючи парамілітарними групами – це якраз відповідь на те, що люди у власній державі не можуть знайти справедливості і довіритися судам. Відповідно, це судова гілка – її реформування, у якого можуть бути різні варіанти. Але має бути принаймні візія.

По-третє, це питання самореалізації громадян у власній країні. Це якраз той запит гідності. Тому що ненормальна ситуація, коли громадянин України, починаючи від пологового будинку і завершуючи цвинтарем весь час вимушений боротися з власною державою за свої ж права. Якщо буде візія того, як людина може відбутися у власній державі і отримати поле для самореалізації, тоді ці речі дадуть серйозний кредит довіри до Зеленського і можливість реалізувати свою політику. А якщо цього не буде, і будуть тільки розмови про урізання штату у бюджетному секторі, він отримає лише протест.

Слухайте більше в ефірі Радіо Промінь!

Політологи підводять підсумки виборів: на Зеленського чекає розвіртуалізація

Новини по темі