Юристка у галузі інформаційних прав людини ГО "Експертний центр з прав людини" Уляна Шадська та співзасновник ГО "Український інститут з прав людини" Богдан Крикливенко в ефірі Українського радіо в програмі "Активізація" розповіли, що варто знати про обробку персональних даних.
Ведуча:
Людмила Тягнирядно
Що таке "персональні дані"?
Уляна Шадська: персональні дані — це будь-яка інформація про людину, яка може її ідентифікувати, тобто це будь-які дані про людину.
У 2011 році був прийнятий закон України "Про захист персональних даних". Закон розмежовує категорії даних: загальна категорія та особлива (спеціальна, чутлива). Наприклад, загальна категорія даних — це ім’я, прізвище, по батькові, телефон, email, сімейний стан, місце проживання, місце реєстрації. До спеціальної категорії належить етнічне походження, релігійне уподобання, інформація про здоров’я людини, тобто це, інформація, яка є вразливою для особи.
Закон регулює правовідносини між суб’єктом даних (людиною, чиї дані обробляються) та володільцями та розпорядниками даних (державними, комерційними установами, приватними особами, будь-ким, хто збирає про людину інформацію і у подальшому її використовує). Закон визначає права людини, тобто які права людина має на свої персональні дані, і зобов’язання володільців/розпорядників, що вони обов’язково повинні зробити, аби зберегти дані і дотримуватися права людини на захист персональних даних.
Окрім національного законодавства, Україна ратифікувала і міжнародні акти, які гарантують право людини, зокрема, на захист даних, якщо ці дані піддаються автоматизованій обробці.
Як Ви оцінюєте дію цього закону? Наскільки він ефективний у побутовому житті?
Богдан Крикливенко: наприклад, щодо побутового життя, тоу загальнодоступних місцях заборонено публікувати перелік з зазначенням ПІБ людей.
Що стосується законодавства, то право на приватність або право на захист персональних даних відноситься до четвертого покоління прав людини, яке дуже активно розвивається. Український закон дуже молодий. Він зараз проходить систему тестування вже 8-й рік. Разом з тим, з 1996 року в Конституції існує відповідна норма, яка говорить про те, що кожна особа має право знати, яку інформацію про неї збирає держава і якою інформацією володіє держава. Це якраз і є природа поваги до приватності, особистого життя, захисту персональних даних. Європейська конвенція була ратифікована в Україні в 1997 році.
Насправді є проблема запиту в українського суспільства щодо необхідності захисту таких свої прав, які стосуються захисту їхніх персональних даних. Українське суспільство не відчуває цінності та важливості права на приватність, тому у нас і низький запит на захист такого права.
Сьогоднішня система потребує доопрацювання, оскільки європейське законодавство на декілька кроків вперед йде в цій сфері. Вже є нові резолюції і регламенти обробки персональних даних. Але за наявності запиту суспільства у цій сфері законодавства також будуть удосконалення.
Які питання є найпроблемнішими?
Богдан Крикливенко: незнання і необізнаність у цій сфері призводить до наступних порушень, зокрема до порушень права на освіту, з яким стикалися раніше молоді українці, яким було відмовлено у прийнятті документів, тому що вони не надавали згоду на обробку персональних даних.
Цей момент є не потрібним. Серед різновидів обробки персональних даних є таке поняття, як обробка на підставі закону.
Кожен з нас йде в магазин, хоче отримати картку на знижку, подає анкету, де вказує свої дані. А потім якісь незрозумілі особи починають поширювати на вказані номери якусь рекламу, дзвінки, опитування. Все це є обробкою персональних даних не з тією метою, з якою ви їх подавали. Коли ви подаєте свої дані для отримання картки на знижку, ви повинні чітко усвідомлювати, і магазин теж зобов’язаний це знати, що ви надаєте свою інформацію виключно з конкретною метою. Єдина мета — це облік карток на знижку, яка була видана вам серед інших покупців.
Коли ви бачите великий набір дуже дрібним шрифтом, під яким ви підписуєтесь, обов’язково і завжди читайте. Бувають випадки, коли люди підписують право на обробку інформації щодо себе, щодо своїх дітей, тому треба бути відповідальними і підходити до цього виважено.
Щодо персональних даних в Інтернеті, то у соціальних мережах на архівних серверах зберігається невизначений строк інформація про вас.
Тобто все, що є в Інтернеті, зберігається там, навіть якщо ми натиснули "видалити"?
Богдан Крикливенко: так. Гарантій немає.
Які загрози ще існують, коли проти людини можуть використати її персональні дані?
Уляна Шадська: кожен не хоче, аби хтось слідкував за їхнім приватним життям, проте ми це не відслідковуємо. Коли ми масово виставляємо дані про своїх дітей, це може становити небезпеку для них. Кожен сам визначає, для чого йому потрібна ця публічність, для чого розповідати про своє життя, своє про місце перебування, де працює. Але важливо аналізувати, як ця інформація у подальшому буде конвертуватись. Люди не завжди усвідомлюють, до яких наслідків може призвести використання персональних даних.
Прослухати повну версію.
На фото — Уляна Шадська та Богдан Крикливенко
