День Кримського спротиву російській окупації відзначається сьогодні. Михайло Джамаль, кримський грек, переселенець з Криму і волонтер, в ефірі "РанокПРО" розповів, як розвивалися події в Криму у 2014 році.
Ведучі:
Ярина Скуратівська, Євген Павлюковський
Михайло Джамаль зауважив, що Севастополь, у якому він жив, завжди відрізнявся від решти Криму, у тому числі за політичними уподобаннями, через присутність російського флоту.
"Досить велика кількість населення працювала на російському флоті або якось обслуговувала російський флот, і вони мали досить проросійські настрої. Десь у 2000-х роках ситуація потроху почала змінюватися, коли проукраїнські настрої почали проявлятися. Але, на мій погляд, Росія не полишала думки про повернення Криму. Тому вони підтримували проросійські настрої в Севастополі і, як ми вже знаємо, робили це досить успішно", – розповів він.
Кримчанин розповів, що одними з перших фотографій з кримських подій у лютому 2014 року, що облетіли інтернет, стали світлини з блокування аеропорту "Бельбек".
"Давайте називати речі своїми іменами, це були не "зелені чоловічки", а російські окупанти. У мене багато друзів проходили службу за контрактом в українському війську, і один з цих хлопців прислав мені світлини. Я одразу їх надіслав на Цензор, і Женя Кузьменко їх опублікував. Це були перші підтвердження російської присутності, – поділився Михайло Джамаль. – Фотографії були не тільки з блокування. Це були світлини російських сухпайків, фото "осіб бурятської національності".
При цьому, зазначив кримчанин, події розвивалися досить швидко, і до них ніхто не був готовий.
"Ми дійсно не розуміли, що відбувається, українські військові не отримували жодних наказів. У тому ж "Бельбеку", наскільки мені відомо, була проблема в тому, що за день до блокування була команда здати зброю в зброярню. Щойно розпочали блокування, вони, зрозуміло, дістали зі зброярні усе необхідне, але надійшла команда все прибрати, бо силового протистояння не передбачалося", – розповів активіст.
Читайте також: Ми створюємо інституції на материковій Україні, аби після деокупації перенести їх до Криму — Алім Алієв
Михайло Джамаль прийняв рішення про виїзд до материкової України 9 березня 2014 року.
"У нас у Севастополі під пам’ятником Шевченкові був проукраїнський мітинг на честь дня народження Кобзаря, і там проросійські сили влаштовували бійку. Після цього мені зателефонував тодішній співробітник СБУ, який, на жаль, перейшов на бік ворога, і сказав: "Давай, Мішаня, виїжджай". Я сказав, що, може, і виїду, але пізніше. Він сказав: "Якщо ти не виїдеш сьогодні, ти вже не виїдеш". Тому часу на прийняття рішення в мене було небагато", – поділився кримчанин.
Не всі родичі Михайла підтримали його і його позицію. Він розповів, що з деякими родичами довелося взагалі розірвати зв'язок.
"Я періодично свідомо заходжу у Вконтакті, бо там у мене багато однокласників, які в 2014 році кричали: "Ура, Росія" і все таке. Періодично заходжу подивитися, що вони пишуть, щось їм написати "приємне". Починають розуміти, що потрапили в "родную говень". Але всі, далеко не всі, – ділиться активіст. – Дуже багато комерсів, у яких були проросійські настрої, починають розуміти, що щось пішло не так. І досить показово, коли ти кажеш їм: "Ну я ж попереджав", а тобі відповідають: "Ну ми ж не знали!"
Нагадаємо, сьогодні, 26 лютого, День опору Криму російській окупації. П'ять років тому, 26 лютого 2014 року, у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар і проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму. Тоді біля будівлі кримського парламенту з ініціативи Меджлісу зібралося близько 12 тис. кримських татар. Вони тримали у руках свої національні прапори та прапори України.
Мітингувальники скандували: "Слава Україні — Героям слава!", "Банду геть!", "Крим – Україна!". На противагу цьому мітингу був організований мітинг "Русского єдінства", що керувався поплічником російських окупантів Сергієм Аксьоновим. В результаті сутичок під будівлею Верховної Ради Криму двоє людей загинули й декілька десятків зазнали поранень.
Вже наступного дня, 27 лютого, спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму. Тоді ж парламент Криму на вимогу загарбників оголосив про проведення на півострові референдуму про приєднання до Росії.
