Режисерки фільму "Війна Химер" Марія та Анастасія Старожицькі в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні.Вдень" розповіли про те, як знімався документальний фільм Війна химер, та який зміст вони закладали в стрічку.
Ведучий: Роман Коляда
Війна химер — це кіно документальне, але навіть в своїй документальності воно незвичайне. Ви якось примудрилися порушити всі формати. Спробуйте нам коротко візуалізувати, що це за історія.
Анастасія Старожицька: рівно 5 років тому почалася вся наша історія, історія нашого життя, яка зрештою призвела до цієї стрічки. Ми на Майдані жили в наметах, що називалися Михайлівською Січчю, це біля Михайлівського собору. Саме там ми всі познайомилися. Я познайомилася з Валерієм Лавреновим, який потім пішов на війну. Це історія його проходження із батальйоном “Донбас”.
Судячи з його прізвища, це саме в нього був позивний “Лавр”.
Анастасія Старожицька: Так, це “Лавр”. Це Іловайський котел, потім це наша спроба жити з ним у такому мирному житті і потім це наша наступна подорож вже разом на передову. Але 5 років тому ми з хлопцями ходили до кінотеатру на фільм “Німфоманка” Ларса фон Трієра. Через 5 років ми вже стали режисерками і презентуємо власну стрічку.
Марія Старожицька: Ми ходили по Майдану і знімкували. Насправді ми не стільки жили в наметах, скільки фіксували, бо розуміли, що все це треба зафіксувати для історії. І саме після розстрілів на ранок 21 числа (21 лютого 2014 року — ред.), коли прозвучало, що Майдан переміг, а Янукович тікає, ми знімкували біля Михайлівського собору щасливі обличчя людей і якимось таким цікавим завершенням було спуститися з революційної частини міста на Поділ і піти в кінотеатр жовтень на прем'єру такої дивної стрічки саме з хлопцями-революціонерами. Хто ж знав, що через 5 років вони будуть персонажами іншої стрічки — вже нашої.
“Війна химер”. Я не можу не запитати про назву, хоча це начебто моветон.
Анастасія Старожицька: Тут дуже цікава історія. Як саме побудована стрічка: це два кіно-щоденники дівчини і хлопця. Він переживає війну і все, що навколо, записуючи, виговорюючи і фільмуючи все навколо себе і все, що всередині: думки, внутрішній стан. Дівчина ж подорожує містами, з яких війна щойно пішла, тобто біля війни, але не там, де дуже гаряче, бо йдуть бої. Вони один одному намагаються нарешті розказати все своє внутрішнє і фільмування допомагає це зробити.
Тобто це химери, які живуть в кожному з нас?
Марія Старожицька: Химера — це істота, в якій поєднані інші істоти. Так само в кожному з нас все це поєднано. И знайшли це біологічне визначення і страшенно від цього щасливі, тому що це дійсно відповідає тим почуттям, які спричиняють химерність нинішнього життя і химерність конфліктів.
Слухати повну версію.
На фото: Анастасія та Марія Старожицькі
