Мін’юст запустив проект "Я маю право", у рамках якого буде пояснювати українцям, як захиститися від необґрунтовано завищених платежів за комунальні послуги. Юристи нагадують, що забрати квартиру за борги за комуналку можуть лише за умови, якщо у боржника є інше житло, а сума заборгованості перевищує 20 мінімалок. Звідки з’являються завищені рахунки за комунальні послуги та чи допоможуть такі інформаційні заходи, розповів в ефірі "РанокПРО" Геннадій Рябцев, заступник директора Науково-технічного центру "Психея".
Ведучі:
Ольга Бабчук, Павло Туптинський
Експерт переконаний, що проблема виникла передовсім не через завищені тарифи на житлово-комунальні послуги, а через хаотичність запровадження нових ринкових умов на цьому ринку.
"Воно було розпочато, на жаль, саме з підняття цін на енергоносії та послуги, що надаються постачальникам житлово-комунальних послуг. І все це призвело до зростання боргів за відповідні товари і послуги майже в геометричній прогресії. Зараз сумарні борги усіх підприємств, у тому числі населення, вже підбираються до 60 млрд гривень", – наголосив Геннадій Рябцев.
На переконання експерта, роз’яснювальної роботи, яку провадитиме Міністерство юстиції у рамках кампанії "Я маю право", недостатньо для повного вирішення проблем, що виникли на ринку. Адже споживачі, вважає експерт, майже нічим не захищені від свавілля монополістів, що надають енергетичні товари і послуги: облгазів та обленерго.
"Постачальники достатньо сильно захищені законом. Причому настільки сильно, що вони можуть дозволити собі не виконувати рішення національного регулятора з приводу певних нарахувань, введення коефіцієнтів, які враховують поправку на температуру, при сплаті споживачами за обсяги спожитого газу, – пояснив Геннадій Рябцев. – Ми знаємо успішні судові процеси облгазів проти Кабінету міністрів, і, чесно кажучи, безпорадність Кабінету міністрів, коли такі рішення були прийняті судами усіх інстанцій, у тому числі і Верховним судом України".
Подальший розвиток цієї проблеми, на думку Геннадія Рябцева, напряму залежатиме від інституційної спроможності контролювати і наглядати за такими компаніями-монополістами. Це можливо тільки у тому разі, якщо на ринку енергетичних товарів та комунальних послуг буде запроваджене стовідсотковий облік і контроль спожитого. На сьогодні, за даними експерта, під приводом застосування різноманітних нормативів та коефіцієнтів в платіжку записуються ті суми, які реально не відповідають спожитим обсягам.
"Зараз майже кожен споживач у Києві, отримавши платіжки за січень, задає собі питання: якщо по всій країні тарифи на опалення зросли не більше, ніж на 23,5%, чому в платіжках були намальовані цифри на 40%, а то й 60% зростання? Чому кияни мають сплачувати за газ з рахунком, який відкрито в одеському банку? Чому існують різноманітні посередники у цій сфері? Чому компанії, які є виконувачами послуг і постачальниками цих послуг, відверто нехтують рішеннями національних регуляторів та положеннями закону? – задається питанням Геннадій Рябцев. – Тут слід проводити комплексну роботу, а не лише роз’яснювати споживачам, що обленерго чи облгази зловживають своїм монопольним становищем".
На переконання експерта, ці питання треба вирішувати на законодавчому рівні, вносячи назрілі зміни до законів "Про ринок природного газу", "Про ринок електричної енергії", "Про житлово-комунальні послуги" та приймаючи підзаконні акти, які насамперед захищатимуть споживача.
Нагадаємо, раніше Віктор Таран розповів, що газорозподільчі компанії та облгазенерго не зацікавлені у рішенні уряду про газову норму.
Фото www.volyn24.com
