Марія Бурмака готує концерт із Симфонічним оркестром Українського радіо

Юрист: половина колишнього "Беркуту" працює в поліції

12.02.2019 р., 15:53

Виконавчий директор громадської організації "Правозахисна ініціатива", юрист, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Михайло Каменєв в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" прокоментував побиття активістів 9 лютого в Подільському райуправлінні поліції столиці та пояснив, де є межа повноважень правоохоронних органів.

Ведучий:

Роман Коляда

На сьогодні кажуть, що поліція сьогодні — це не те, що недореформований, а найменш реформований, в якому нічого не змінилося, починаючи від суті, психології, суті дії, а закінчуючи зовнішньою формою.

— Мені здається, що форму поміняли. Змінили постанову Кабміну, але це явно не те, що визначає роботу поліції як сервісного органу. Для Збройних сил, для військових формувань форма — це важливий елемент їхнього існування та діяльності. Для поліції — це більш другорядна річ.

З поліцією справді є проблема. Реформа почалась, і реформували патрульну поліцію, але не до кінця. По всьому іншому можна сказали, що реформа успішно завершилась, і зараз все перейшло чи то в стагнацію, чи то в розвиток. Словом, якісь невеличкі точки зміни відбувались. Але зараз можна сказати, що все зупинилось. Найголовніше — це кримінальний блок. Він досі не реформований.

Але є гарні речі. Наприклад, розділили міністра як політичну посаду і голову Національної поліції як адміністративну посаду. Міністр вже не є головним міліціонером. Міністр не має жодного права і повноваження віддати наказ якомусь міліціонеру йти щось робити. Формально, Аваков не може наказати комусь йти когось розганяти.

Але у разі чого активісти їдуть додому до Авакова.

— Бо Аваков як міністр, як політик несе політичну відповідальність за дії органів, які йому підпорядковуються.

Додам до реформи, то не змінили нічого з силовим блоком. Він зараз розділений навпіл. Раніше у нас був єдиний, майже монолітний "Беркут" на 3400 працівників. Зараз це 1700 "беркутівців", які працюють у Національній поліції. Тобто половина колишнього "Беркуту" лишилась. Половина того складу, яка била і гамселила людей впродовж років, лишилась. І симптоматично, що 9 лютого ми бачили саме працівників поліції особливого призначення. Тоді як у нас є другий блок, друга половина — шматок, який займає патрульна поліція.

У них один підрозділ, який називається "ТОР" (тактико-оперативне реагування). Це підрозділ, який на нових принципах, на нових засадах, після тренування, яке проводили американці, канадці та інші європейці. Вони вміють по-новому працювати з натовпом, ніби правильно все застосовують. Однозначно, до них є претензії. Вони теж неоднозначно працюють.

Як так виходить, що "ТОР" є, але як тільки треба десь зачистити територію, коли виникають якісь штовханини, одразу постає старий "Беркут"?

— Я б не казав ідеалістично, що "ТОР" — прекрасний. Але це гарна спроба на майбутнє. "Беркут" здається таким зручним підрозділом, який, здається, потрібен будь-якій владі, не залежно від прізвищ, кольорів. Силовий блок, який не думає, що йому наказують. Сказали бити активістів, ну будемо бити активістів. Найгірше, що може бути, це коли хтось щось не те крикне, як у нашому випадку. Це може бути зручно для влади мати таких зручних бійців, які у разі чого вирішать проблеми не думаючи. 

Але практика показує, що у цьому випадку виникає більше проблем, у тому числі і для влади. Суспільний резонанс, який такі дії породжує, він може стати непропорційним в якийсь момент, тому що суспільство дуже сильно розігріте. Цю відповідальність розуміють?

— Тут є два варіанти, я не знаю, який з них гірший. Перший — не розуміють, що застосування насильства й сили матиме у відповідь те ж насильство і силу, тобто це буде ескалація і лише наростання проблеми. Якщо не розуміють, значить, там погані управлінці. Це трагедія для держави. Другий — розуміють і свідомо це використовують, тобто фактично грають проти інтересів народу, проти інтересів України.

Де межа у тому, наскільки поліція силово може діяти у рамках превенції, наскільки активісти взагалі можуть застосовувати якусь самооборону?

— Закон про Національну поліцію містить доволі гарно прописані правила застосування сили. Всю цю пропорційність, співмірність, що це має відповідати загрозі, що це має бути попередження, якщо воно можливе. Те, що ми бачили, це свавілля. Б’ють, гамселять всіх. Це коли непрофесіонали впадають у раж. Професійний поліцейський не дозволить собі такого. Він має бути натренований так, він не має піддаватися на такі хвилі, навіть якщо вона піде серед його колег. Він має це зупинити. Я такого не бачив.

Я не вважаю, що превентивні заходи — це гамселити когось, класти в підлогу. Найкраще працює слово. Поліція має вміти спілкуватись.

Що робити, коли відбирають особисті речі? Як себе можна захистити на попередньому етапі?

— Якщо щось забрали, то мають оформити відповідним чином. Видати на руки протокол вилучення або це має бути зазначено у протоколі про адміністративне затримання, якщо такий складався. Якщо ніякого такого документу на руки не дали, то потім ніяк не доведеш, що щось забрали і не можеш нічого вимагати. Якщо такий документ був, тоді питання до активістів, чому прийшли вимагати, якщо все у рамках закону. Але якщо не було, то питання до поліції:  чому ви вилучаєте речі не у процесуальний спосіб?

Нагадаємо, 9 лютого у Києві біля Подільського райвідділку поліції сталися сутички між правоохоронцями та представниками організації "С14", яких на сторінці "Хто замовив Катю Гандзюк?" було названо учасниками відповідної акції. У результаті сутичок було затримано 40 осіб.  У ніч на 10 лютого поліція винесла постанови про звільнення затриманих учасників руху "С14".

За фактом подій правоохоронці відкрили три кримінальних провадження за ч. 2 ст. 345 (Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу), ч. 1 ст. 341 (Захоплення державних будівель) та ч. 4 ст. 296 (Хуліганство) КК. У ГПУ заявили, що за фактом інциденту до ЄРДР внесено відомості про скоєння правоохоронцями кримінального правопорушення.

Коментуючи інцидент, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков звинуватив передвиборчі штаби кандидатів у президенти в розпалюванні ненависті у суспільстві.

Прослухати повну версію.

На фото — юрист Михайло Каменєв

Юрист: половина колишнього "Беркуту" працює в поліції

Новини по темі