Росія підігріває деструктивні настрої в українсько-польських відносинах. Таку думку в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері" висловив історик і політичний експерт, віце-директор Центру польсько-російського діалогу Лукаш Адамський. Він також прокоментував рішення Конституційного суду Польщі щодо "української частини" польського закону про Інститут національної пам’яті.
Ведуча:
Оксана Маловічко
"Спостерігаючи те, що відбувається між Польщею та Україною і різні такі випадкові акти вандалізму і в Україні, і в Польщі, я не можу виключити, у мене якась підозра, що за частину тих актів вандалізму відповідають люди, які працюють на Кремль прямо або опосередковано. Вони просто отримують гроші від різних структур, щоби розпалювати взаємні стереотипи між Польщею та Україною, а часом навіть виконувати акти вандалізму", — заначив Лукаш Адамський.
Політичний експерт висловив думку, що Росія підігріває деструктивні настрої в українсько-польських відносинах.
"Натомість, з іншого боку, я бачу в Україні та Польщі таку тенденцію, що зрозуміло у зв’язку з російською агресією, що все, що є погане у польсько-українських відносинах, в історії чи тепер, за це все відповідає Росія. Я б сказав, що є багато проблем і в Польщі, і в Україні. Росія може грати тільки таким чином, що в оточення таких впливових людей, які дійсно формують суспільну думку, що у політиків є люди, яким Росія платить, які, наприклад, можуть їм показувати, підсилати якісь матеріали, які будуть українців упевнювати в тому, що ніби у Польщі якийсь путіноподібний режим, що ніби Польща авторитарна держава, яка колись, напевно, захоче забрати Львів. А у Польщі є ці побоювання, тут Росія теж може грати на тому, що в Україні є криваві бандеристи, які хочуть вбивати поляків, що Польщі треба відмежуватися від України. Росія підігріває ці деструктивні настрої в українсько-польських відносинах", — сказав Адамський.
Він додав, що у політичних експертів не було сумнівів, що закон про Інститут національної пам’яті буде змінений.
"Те, що цей закон про Інститут національної пам’яті буде змінений було досить очевидно для політичних аналітиків, але ми хотіли, аби якомога швидше цей закон, який наробив багато шкод, не тільки у відносинах з Україною, а також з Ізраїлем та деякими іншими країнами, був змінений", — зазначив Адамський.
Лукаш Адамський зауважив, що "тепер маємо ситуацію, що після вироку суду вже немає положень про українських націоналістів, які найбільше хвилювали суспільство, і це, напевно, сприймається як крок вперед".
Адамський прокоментував, що у цьому законі були теж норми, які стосувалися доброго імені польської нації, але ніхто не передбачував, який це матиме негативний ефект на відносини з Ізраїлем.
"У цьому законі були теж норми, які стосувалися доброго імені польської нації, і це було зроблено для того, щоби можна були притягати до кримінальної відповідальності людей, які кажуть про польські концтабори смерті, маючи на увазі німецькі табори смерті на окупованій Польщі. Ніхто не передбачував, який це матиме негативний ефект на відносини з Ізраїлем", — сказав він.
Історик пояснив, чому у частині закону було прописано про злочини українських націоналістів.
"Чому у частині закону було прописано про злочини українських націоналістів, то, я думаю, що на тлі суперечок з приводу історії між Польщею та Україною щодо українського закону, який теж з польської точки зору викликає багато зауважень. Маю на увазі критику правомірності діяльності УПА. Потім була справа мораторію на ексгумацію жертв різних воєн, людей, які поховані на території України", — зазначив Адамський.
Читайте також — Рішення Конституційного суду щодо "української частини" польського закону про ІНП не було несподіваним — Сєрова
Нагадаємо, напередодні Конституційний суд Польщі визнав неконституційними положення оновленого закону про Інститут національної пам’яті із визначеннями "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".
Як повідомлялося, президент Польщі Анджей Дуда оскаржив положення у частині щодо "злочинів українських націоналістів". Зміни дозволяють відкривати кримінальні провадження проти осіб, котрі "заперечують злочини українських націоналістів у 1925-1950 роках, а також злочини українських формувань, котрі колаборували з ІІІ Рейхом під час Другої світової війни". Згідно з законом про Інститут національної пам’яті за заперечення таких злочинів загрожує штраф або позбавлення волі до трьох років. Новий закон про ІНП набув чинності 1 березня 2018 року.
Прослухати повну версію.
