Важливо повторювати дитині, що ми її любимо, і показувати це дією, переконана член Асоціації дитячих та сімейних психологів України, кандидат педагогічних наук, дитячий психолог Наталя Сиротич. Психолог вважає, що сучасні діти часто відмежовані від праці та відповідальності. В ефірі Українського радіо в програмі "Жити краще" вона порадила, як виховати особистість та з чого варто починати.
Ведучі:
Марина Кулікова, Оксана Маловічко
З чого і коли варто починати виховання дитини?
— Виховання дитини починається з її першої появи на світ в лоні матері. Воно супроводжується, передусім, радісним прийняттям дитини обома батьками, проговоренням з дитиною, і вже після народження вона впізнає голоси, особливо низькі по тону, зазвичай це голос батька. Таким чином, її легко заспокоїти, заколисати. Також ми говоримо про емоційний стан мами, який є дуже важливим для розвитку дитини.
Часто буває, що в одній родині декілька дітей, але всі вони мають різний характер. Як це пояснює психологія? Що таке виховання?
Виховання — це заохочення, підтримка фізичного, емоційного, інтелектуального, морального, духовного розвитку дитини. У вихованні велику роль відіграють батьки, а також середовище, яке оточує дитину. Те, що діти є дуже різними за характерами, інколи означає, що в них також різні темпераменти.
Темперамент — це вроджена властивість, а характер — це ті якості, які в нас набуваються в процесі виховання. Власне темперамент і може впливати на те, що діти різні. Крім того, впливає ситуація, коли дитина народилась. Якщо дитина народилась першою, то це зовсім інша ситуація вдома. Якщо дитина є другою чи третьою, це вже також інша соціальна ситуація. Основний пласт все-таки закладається від 2 до 10 років.
Що саме за любов сприймає дитина? Оскільки батьки по-різному розуміють, що таке любов.
— Коли запитуєш у дітей, як вони розуміють, що батьки їх люблять чи ні, вони зазвичай називають дію. Це тільки якесь філософське поняття. Діти дуже часто говорять: "мене люблять, тому що мені купити іграшку, зі мною погралися". Або кажуть: "мене не люблять, бо я не потрібен". Тому важливо повторювати дитині, що ми її любимо. Важливо говорити слова, які проявляють цю любов. Але дуже важливо показувати це дією.
А що Ви скажете про те, що батьки починають надто опікуватися дитиною і контролювати її?
— Є різні стилі виховання, наприклад, авторитарний, сюди часто входить гіперопіка, а також здоровий авторитет батьків, де ми зберігаємо баланс. Важливо зберігати баланс, дотримуватись золотої середини. Крім того, важливо знати потреби дитини та вікову психологію.
Як Ви ставитесь до методики Монтесорі?
— Загалом, є дуже важливо плюси, які мені дуже подобаються: це надання великого значення дотику. А це дуже потрібно сучасним дітям. Другий момент, який є дуже цінним, це праця. Сучасні діти часто відмежовані від праці, домашніх обов’язків, відповідальності. Чомусь на сьогодні через батьків є стереотип, зо важлива тільки інтелектуальна праця. А домашні обов’язки батьки беруть на себе, а це також вливає на формування негативних якостей характеру, на те, що пізніше діти працювали на роботі, щоб вони були відповідальними.
В сім’ї кожен має свої особливі обов’язки. Зрештою, це надання дитині особливого статусу, що вона вже може щось зробити сама. Щось може зробити в п’ять років, щось в десять. Так з віком зростає рівень відповідальності.
Щодо мінусів, це називання батьками себе "другом". Підлітки хочуть маму, яка зрозуміє, обійме. Другом може бути кожен. Мамою — тільки мама. Тому я часто наголошую батькам — не намагайтеся стати друзями. Можливо, ви будете поводитись як друзі, але це вже інша справа.
Які слова не можна говорити дитині?
— "Заспокойся", "припини робити щось…" та "ні". Наприклад, краще поясніть, що цукерки ми їмо після обіду, а не просто — "не їж" або "припини їсти цукерки.
Прослухати повну версію.
Фото — pexels.com
