Невже Ви і досі постите у себе на сторінці у Фейсбуці фото 10-річної давнини задля порівняння із сучасними? А чи замислювалися Ви над тим, хто взагалі вигадує такі флешмоби у соцмережах? І наскільки це безпечно? За якими Вашими даними і де слідкують мобільні додатки? Може, Ваш телефон не такий вже й "помічник"? В ефірі UA:Радіо Культура в програмі "Модуль знань" відповіла на всі ці запитання фахівчиня з питань кібербезпеки, викладачка студії IT в альтернативній школі "DEC life school" Олександра Іллющенко.
Ведуча:
Ольга Вернигоренко
За словами Олександри Іллющенко, кожен з нас постить фото та переписується з друзями в соціальних мережах.
"У Фейсбуці інформацію, яку ви надсилаєте, можуть побачити не лише ті люди, кому ви її надсилаєте. Персональні дані по факту досить легко зчитуються. Вся інформація, яку ми публікуємо у Фейсбуці, збирається в певних дата-центрах цієї компанії і за певної потреби спецслужби можуть отримати до неї доступ", — сказала Іллющенко.
Олександра Іллющенко розповіла, що навіть якщо видалили аккаунт у Фейсбуці, то дані все одно лишаються на серверах.
"Коли ви реєструєтеся в будь-якій соціальній мережі, то одразу погоджуєтеся з політикою конфіденційності, яка в них чітко прописана. Там є кілька маленьких пунктів, де зазначено, що ваша інформація може бути використана для аналітики, реклами і для корисних цілей спецслужб", — зазначила Іллющенко.
Фахівчиня з кібербезпеки зауважила, що в кожній країні є своя законодавча база, де чітко прописано, до чого спецслужби мають доступ, а до чого не мають.
"Але якщо необхідно, обійти можна все. Історія вашого пошуку потрібна компаніям, які підписують контракт з соціальною мережею, для того, щоб вона продавала їм інформацію, якою цікавиться та чи інша компанія", — повідомила Іллющенко.
Викладачка студії IT сказала, що старі телефони безпечніші за сучасні смартфони.
"Навіть друзі кожного з нас можуть за нами слідкувати. Наприклад, є всім відомі карти Гугл. Якщо у вас є гугл аккаунт, то він може за допомогою дозволу або без нього, взявши телефон і натиснувши кнопку згоди, відстежувати ваше місцеположення", — додала Іллющенко.
За словами Олександри Іллющенко, флешмоб "Я десять років тому" досить непоганий челенж з однієї сторони.
"Він корисний для того, щоб навчатися алгоритмам розпізнаванням осіб по віковій прогресії для розпізнавання віку. Це зручно, бо ми покращуємо алгоритми розпізнавання облич, а вони створюються для того, щоб можна було знайти людину, яка, наприклад, зникла безвісти. Але це може бути як корисним, так і ні, бо збирається певна база", —розповіла Іллющенко.
Олександра Іллющенко поділилася, що всім, хто користується соціальними мережами, для них треба підбирати паролі від 8 до 32 символів, які б містили маленькі і великі літери та спецсимволи.
"Цікава історія була з Телеграмом, коли Павло Дуров заявляв, що той, хто зламає код шифрування повідомлень отримує нагороду в 300 тисяч доларів. Це доволі зручна "олімпіада", тому що якщо знайдеться той, хто зможе зламати код, ця людина буде прийнята на роботу в штат, бо такі люди потрібні", — повідомила Іллющенко.
За словами фахівчині з кібербезпеки, сучасні телефони відслідковують вашу геолокацію, але ви можете в налаштуваннях заблокувати доступ до геопозиції.
"Фейсбук має доступ до всіх даних. Ми ніколи не можемо бути в безпеці і знати, чи читаються наші дані, чи ні. Дані збирають тому, бо хто володіє інформацією, той володіє світом", — говорила Іллющенко.
Прослухати детальніше можете за посиланням
