Мобільний додаток

"Звання Народного артиста – як значок на лацкані. Нічого не дає, але прикольна штучка. Най буде" – Фома з гурту "Мандри"

18.01.2019 р., 12:42

Легендарний український гурт "Мандри" був заснований ще в середині 1990-х. Минулого року музиканти випустили альбом "Час летить", що вмістив у себе пісні, написані у 2013-2017 роках. Лідер гурту Фома (він же Сергій Фоменко) завітав до студії "РанокПРО", щоб розповісти, як змінився гурт за 22 роки свого існування, чим займається Фома у вільний від музики час та чому "Мандри" не займаються накруткою переглядів на YouTube.

Ведучі:

Ярина Скуратівська, Павло Туптинський

 

Ярина Скуратівська: – Гурту "Мандри" цьогоріч виповнюється 22 роки. Чого очікувати від вас, ветеранів української сцени, у 2019 році?

– Ми за два, максимум за три тижні будемо презентувати новий кліп, сингл з нового альбому. Це нова пісня.

Ми існуємо, у нас змінився формат, адже час летить. Коли проходить 20 років, врешті-решт щось має мінятися. У нас змінилася концепція. Тепер "Мандри" – це швидше бренд, під яким ми  можемо використовувати абсолютно різні ідеї і формати. Найголовніше, що в нас нелімітований склад. Тобто може бути 12 людей, а може бути 2, залежить від творчої задачі.

У нас є певний кістяк, але реалізація кожної творчої ідеї потребує різної кількості людей, різних людей, які мають певне амплуа. Я наведу приклад. На прем’єрі альбому "Час летить" у нас на сцені було 12 людей. Це була духова секція гурту "Вася Club", це були традиційні учасники гурту "Мандри", це був струнний квартет "Астурія"…

Павло Туптинський: – Я так розумію, що ви потроху наближаєтесь до якогось оркестрового формату?

– Власне альбом "Час летить" так і був записаний, там багато оркестровок. Це дуже цікавий альбом. Він якраз показує новий формат цього всього.

Так само у кліпі, який скоро буде презентований, є дуже багато учасників. Ми не хотіли би зараз себе обмежувати традиційними, сталими речами. Навпаки, хочеться експериментувати якомога більше, і у нас добре це виходить.

Як влучно написав один журналіст про нас, ми граємо "фьюжн-фолк". Мені здається, це ближче до теми. Або "музика в стилі "Мандри"", тоді можна інші стилі не перераховувати.

ЯС: – Тобто "Мандри", як і раніше, продовжують експериментувати?

– Якщо тобі за 46, ти Народний артист України і у тебе позаду дуже всього багато, хочеться рухатися далі. Наприклад, 2018 рік ознаменувався не тільки фестивалем "Твоя країна FEST", яким я займався. Це також рік "Великої мандрівки Святого Миколая" (новорічний музичний спектакль – ред.), яку ми зробили разом з колегами по Сходу України для дітей одинадцяти міст і містечок фронтової зони: Авдіївка, Курахове… Можливо, ми були першими, хто розповів їм про Миколая, показав їм колядки, щедрівки. Зараз є такі цікаві проекти, не хочеться бути лімітованим.

ЯС: – Чому останнім часом про гурт "Мандри" так мало чути?

– Тому що час – він вузенький, маленький, і всього на світі ти не встигаєш. Останні 5 років я займався різними проектами, у тому числі виставкою "Майдан. Україна. Шлях до свободи". Було дуже багато роботи – це була найбільша українська виставка за кордоном. П’ять величезних виставок в Берліні, Лондоні, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, у Вашингтоні в Конгресі Сполучених Штатів, у двох провідних університетах: в університеті Джорджа Вашингтона і в Єльському університеті. Це все я робив як продюсер і учасник акції.

Потім я півтора року їздив з Леонідом Кантером і Іваном Яснієм як промоутер фільму "Добровольці божої чоти". Потім повернувся в Україну і почав робити музику. Я засів у студії, що потребувало усього мого часу.

Для того, щоб бути в медіапросторі, ти маєш щось принести, щось сказати, і тобі це має бути цікаво. Випадіння з медіапростору мене не дуже хвилює, бо моя насиченість життя настільки щільна, що я останні 5 років без вихідних і відпусток сплю 4 години на добу. Буває, що й не сплю.

У 2019 році ми будемо показувати дуже багато. Просто ми потребували часу на те, щоб створити ці нові пісні, записати їх, зняти кліпи.

ЯС: – Якщо послухати ваші пісні з останнього альбому "Час летить", "Мандри" стали більш ліричними, задумливими, перейшли до романсів. Але ж хочеться і чогось драйвового від вас, рок-н-рольного.

– Дуже скоро буде й хуліганська музика. Це такі періоди. Артист реагує на життя, як воно є, він не може жити в рамках свого стилю, який колись усім зайшов.

ЯС: – Навіщо народно-визнаному Фомі звання Народного артиста? Чи не час відмовитися від архаїки?

– А це як значок "Україно-американська" дружба на лацкані піджака. Нічого не дає, але прикольна штучка. Хай буде. Мама була би дуже рада.

За кордоном аналог таких речей – це кеш ("cash", гроші – ред.). А у нас поки що ось так. Довгий час я думав, що Україна з точки зору цивілізованого сучасного культурного життя знаходиться у міцному болоті. І в чому функція цього болота – воно всмоктує, і на загал ти бачиш тільки сірий дим і туман над водою. Ти не бачиш острівців щастя і радості.

Зараз ми нарешті почали це лайно відгрібати. У нас багато розмов про те, чи потрібні звання Народних артистів. Це все, направду, абсолютно другорядні речі.

ЯС: – А що тоді справді важливе?

– Мене більше цікавить, чи купують книжки українці, чи ходять в кінотеатри, платять свої гроші. Мене цікавить, як слухають "Мандрів", скільки переглядів і як ці перегляди відбуваються. Багато сучасних артистів наймають спеціальні SMM-фірми, які можуть накрутити 400 тисяч переглядів за місяць, а є органіка ("живі" перегляди від реальних людей – ред.). У пісні "Орися" – десь 2 з чимось мільйони переглядів за всі ці роки, але усе це чиста органіка. Ми просто викладаємо пісню на YouTube, і ми не користуємося послугами SMM-ників, рекламників і так далі.

У пісні "Коли упаде сніг" за місяць – 15 тисяч переглядів. Це немало. Це півтора Палаци Спорту подивилося цей кліп. Але я нічого для цього не робив. Заходив тільки щоб подивитися, що люди коментують і залишити якісь свої коменти.

Я можу домовитися з SMM-конторою, і завтра там буде півмільйона переглядів. Але нам не треба брехати один одному, що у нас мільйонні рейтинги. Хай буде 15 чесних тисяч, ніж мільйон надутих.

Ми весь час живемо у якихось фантазіях. Краще повернутися до реальності.

 

Матеріал підготувала Анастасія Руссу

"Звання Народного артиста – як значок на лацкані. Нічого не дає, але прикольна штучка. Най буде" – Фома з гурту "Мандри"

Новини по темі