Сергій Тримбач: існує магія імені Параджанова

Сергій Тримбач: існує магія імені Параджанова

Кінорежисеру, сценаристу, художнику Сергію Параджанову сьогодні виповнилося б 95 років. Про режисера в програмі "Культура.Live" говорили кінокритик, кінознавець, ведучий проекту #КіноWALL на UA:Культура Сергій Тримбач та телефоном Лариса Кадочникова, яка зіграла Марічку у стрічці Параджанова "Тіні забутих предків".

Ведучі:

Людмила Ляхевич, Данііл Самсонов

Який шлях подолав фільм "Тіні забутих предків" від сценарію до реалізації?

Сергій Тримбач: в 1964 році відзначали сторіччя Михайла Коцюбинського, тому до цієї дати вирішили зробити фільм. Його довірили режисеру Параджанову, який до цього моменту знімав більш посередні стрічки. Саме тому нічого феноменального від цього фільму не чекали. Однак, він зі знімальною групою поїхали в Карпати та повністю занурилися в той світ.  Його творчий шлях був дивовижним. Існує ця магія імені Параджанова, адже люди і сьогодні чудово реагують на його постать.

В чому феномен Параджанова як кінорежисера?

Сергій Тримбач: він передусім виявився у "Тінях забутих предків". Сам Параджанов активно використовував про себе таке поняття як геній. Хоч він був учнем Ігоря Савченка, але в своїх міфологічних розробках більше апелював до імені Олександра Довженка, тому що він був генієм. І Довженко, і Параджанов - це перш за все імена, а потім фільми. Для Параджанова був дуже важливим світ матеріальної культури, тому коли він занурився у світ карпатських гуцулів, йому вдалося візуально відтворити його на видатному рівні. Мабуть тому у цій стрічці на першому плані постають ритуали і матеріальна сторона. Параджанов створив магічний реалізм. Йому вдалося відтворити світ, який жорстоко контролює поведінку кожної людини. Тому герой фільму і повстає проти цього контролю. Параджанов витворив цю стилістику.

Розкажіть про прем'єру цієї стрічки

Сергій Тримбач: у 1965 році відбулася знаменита прем'єра фільму "Тіні забутих предків". Чому ж він став приводом для відомого протесту? Тому що в ньому вже був цей протест проти існуючої системи. Під час прем'єри Параджанов, мабуть, і зрозумів, що саме йому вдалося створити, але це розуміння не злякало його. Він був дуже сміливою людиною.

Чи були між режисером фільму "Тіні забутих предків" Сергієм Параджановим та оператором стрічки Юрієм Іллєнком розбіжності?

Сергій Тримбач: дійсно, на самому початку певні розбіжості були. Вони дещо по-різному бачили стилістику фільму. На першому етапі були різні бачення того, яким буде врешті-решт кіно. Параджанов, наприклад, наполягав на більшій кількості статичних кадрів. Добре, що їх невеликий конфлікт привніс лише гармонію, адже ми можемо бачити чудове поєднання статичних і рухомих кадрів.

Поділіться власними спогадами про зйомки стрічки "Тіні забутих предків"

Лариса Кадочникова: він геніально вмів підбирати акторів. Його режисура спочатку здавалася мені трохи дивною. Вона була геніальною, адже Параджанов по-іншому розумів світ, створював нове поетичне кіно. Для нього природа теж була діючим персонажем. Наприкінці зйомок фільму, а весь процес тривав майже рік, я відчувала, що кращого режисера немає на світі. 

Чи було для вас складним змінання у цьому фільмі?

Лариса Кадочникова: певно, що так. Справжнє кіно досить важко знімати, вимоги теж були досить жорсткими. Ми їздили на деякі локації до 70 разів, що відзняти все ідеально. Дуже важливою була саме якість роботи, а не гонорари. 

Яке у вас було перше враження про Параджанова?

Лариса Кадочникова: в мене він навіть асоціювався з Чарлі Чапліним. Параджанов - це геній, унікальна людина. Я одразу помітила, що він був не схожим ні на кого. В той же час він був постійно різним: кмітливим, похмурим, іноді злим, щедрим... В нього було унікальне бачення світу, таке, яке притягувало людей. Параджанов був фантастично талановитим. Він хотів зробити щось нове у кіно. 

В чому сучасніть фільму "Тіні забутих предків"?

Лариса Кадочникова: цей фільм ніколи не постаріє! Його головна тема - історія Ромео і Джульєти, правда гуцульських, тому вона завжли буде актуальною. Також і сьогодні глядачів чіпляє краса природи, Карпат, одягу, музики. Все це залишиться навічно, адже було передано Параджановим через душу. Геніальним зробила цей фільм і любов Параджанова до України. Я щаслива, що зустріла його в своєму житті!

Прослухати детальніше можете за посиланням

Фото взяте з порталу Аналітика