Бандера як міф. Першого січня відзначаємо 110 років від дня народження Степана Бандери. Про міфологізацію образу Бандери в програмі "Культура.Live" говорив керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак.
Ведучі:
Олена Гусейнова, Ірина Славінська
Якщо говорити про образ Бандери сьогодні, хто він є?
— Для кожного від абсолютно різний: герой, провідник української нації, просто історичний діяч. Однак, мабуть, є й ті, для кого він є злочинцем.
Коли починається міфологізація постаті Бандери?
— Я думаю, що його міф почав творитися десь в 1933-1934 роки. Степан Бандера в 1933 році стає провідником ОУН й десь півтора року керує Організацією українських націоналістів, після чого потрапив у в'язницю через замах на міністра внутрішніх справ Другої Речі Посполитої, що організований за участі Бандери. Він отримує смертну кару, яка була замінена на довічне ув'язнення. Вже тоді Бандера стає символом боротьби й далі міф розширюється. Згодом в зв'язку з падінням Другої Речі Посполитої у 1939 році Степан Бандера виходить на волю і одразу продовжує боротьбу. Тоді з'являється шанс створення української незалежності і 30 червня 1941 року проголошено Акт відновлення Української Держави. За кілька днів після цього його заарештували співробітники безпеки Третього Рейху і почалася його "одіссея" по тюрмах.
Розкажіть про портрет Бандери, який сьогодні відомий всім?
— Треба розуміти, що існує Бандера-міф та Бандера - реальна людина. Так ось, звичайний чоловік Степан Бандера був не досить фотогенічним, мав специфічну зовнішність. Вдалих фото в нього було 2 чи 3 і це фото, з якого потім малювали його портрети, було зроблене під час юнацьких років Бандери. Навіть в часи ув'язнення він продовжував своє перетворення на міф, тому навколо його образу почали створюватися зразки народної творчості, колядки, пісні, постать Бандери часто фігурувала в пропагандистських документах.
Чи ризикне українська культура іронізувати та жартувати, тобто деміфологізувати образ Бандери на візуальному рівні?
— Я думаю, що це була б досить цікава спроба. Образ Степана Бандери аж занадто міфологізований, при чому багато міфів зовсім неправдиві. Ніхто до кінця не знає його повної біографії.
Чому таким яскравим міфом став саме Бандера, а не Мельник, наприклад?
— До постаті Мельника є певні запитання. Мельник був більш стриманих поглядів і не до кінця міг вести за собою організацію. На мою думку, революційність Бандери, його вміння вести людей за собою та те, що вони йому вірили сприяло викристалізації його образу. Мабуть, той життєвий шлях, який прожив Бандера був яскравішим та викликав більше вподобань.
Степан Бандера і кіно. Чи відомо щось про те, чи зібрався хтось знімати фільм до його 110-річчя?
— На жаль, мені невідомо про такі ініціативи. Це була б хороша ідея. Постать Бандери багатогранна, отже є потреба в створенні кіно, яке б це показало. Десь два роки тому відкрився цікавий архів. Це була агентурна справа його вбивці - Богдана Сташинського. Архівні дані можуть стати безмежним джерелом для створення фільмів чи серіалів. Крім того, зараз ми маємо ще цікавіші дані. Ми з'ясували дані на основі засекречених архівів не лише про виконавця, а й про замовника вбивства Бандери. Скоро про це в мене вийде стаття, трохи привідкрию завісу: ним був розвідник Олександр Святогоров. Про нього відомо те, що під час Другої світової війни діяв з диверсійними групами на території Чехії, Словаччини та Польщі. Також стало відомо, що Святогоров вчиняв злочини над мирним населенням разом з групою хлопців, які, до речі, діяли в уніформі дивізії "Галичина".
Смолоскипна хода як частина міфу про Бандеру: коли ця традиція почала з'являтися в контексті відзначення дня народження Степана Бандери?
— Якщо подивитися в історію 20 століття, то такої традиції в Українському визвольномі русі не було. Дана традиція з'явилася після проголошення незалежності України.
Прослухати детальніше можете за посиланням
Фото взяте з ФБ Володимира Бірчака
