Підсумки року: про захист прав людини та участь митців у цій боротьбі в ефірі радіо "Культура" в програмі "Права людини понад усе" говорили президент українського ПЕНу, письменник Андрій Курков і правозахисниця Олександра Матвійчук.
Ведуча:
Ірина Славінська
Правозахисниця Матвійчук розповіла про те, що у 2018 році для неї стало перемогами.
"Очевидно, це є відзначення режисера, політичного в'язня Олега Сенцова премією Сахарова. Завдяки цьому вдалося привернути увагу не тільки до самого Сенцова, але до проблеми заручників Кремля в цілому. Європейський парламент актуалізував це питання і в новій резолюції знову згадав про необхідність звільнення всіх заручників Кремля", — зауважила Матвійчук.
Президент українського ПЕНу Андрій Курков додав, що перемогою є й те, що ми не забули і продовжуємо боротися за права наших заручників.
"Український ПЕН-центр провів конкурс, грант на переклади і видання книжки Олега Сенцова трьома мовами: польською, англійською і німецькою. Угоди з перекладачами є, процес пішов, тому думаю, що книжки можна чекати наступного року. Нашою головною перемогою далі може бути тільки бадьорий стан і готовність далі захищати права людини, адже суспільство живе поки його права захищені", — сказав Курков.
Крім того, Олександра Матвійчук зазначила, що той факт, коли близько 70 політичних в'язнів перебувають в тюрмах Росії і окупованого Криму й до яких додалися 24 українські військовополонені моряки є свідченням того, що війна триває і ми з нею переходимо в наступний рік.
"Війна має вплив на економіку і суспільні прошарки та індивідуальні долі. В цьому році, на жаль, не можемо сказати, що відбувся якийсь перелом чи з'явилася стратегія вирішення цього міжнародного збройного конфлікту або є натяки, як рухатися далі. Світ змінюється, і ключові гравці почали публічно відмовлятися від існуючих прав гри в ньому", — говорила Матвійчук.
Письменник Андрій Курков сказав, що Україні потрібно вчитися майже все робити своїми силами.
"Європа — дефрагментована, ситуація з Brexit відвертає увагу англійських політиків від ситцації в Україні. Ситуація у Франції з жовтими жилетами аналогічна. Або нам треба постійно про себе нагадувати брутальним способом, або треба ставати більш професійними політиками всередині країни, розвертати пересічного українця в сторону цих проблем, бо вони стосуються кожного", — розповів Курков.
За словами президента українського ПЕНу, письменник відчуває біль і проблеми народу, тому пише про них і провокує їх рішення або самим народом, або тими, кого народ обирає.
"Письменники вміють займатися полемікою, можуть ставити питання. Під час Євромайдану українські письменники почали писати колонки. Суспільство майже ніколи не перебуває в стані гармонії і повного самозадоволення, але незадоволене суспільство це те, яке потребує знати питання і шукати відповіді. Тут модераторами є письменники, поети, журналісти, тобто люди слова", — зауважив Курков.
Також Андрій Курков додав, що сотні письменників з усього світу займаються кампаніями, які вимагають звільнення тих чи інших поетів чи журналістів.
Правозахисниця Олександра Матвійчук згадала про "традицію" Радянського Союзу ув'язнювати письменників, розстрілювати або відправляти у довгі табори.
"Це наша не так давня історія. Саме тому це покладає на нинішнє покоління відповідальність провести такі демократичні реформи, щоб ця історія не повторилася", — сказала Матвійчук.
Письменник Андрій Курков додав, що якщо дивитися на те, хто залишається серед письменників в історії світової літератури, то це письменники, які працювали на літературу, правду, справедливість, а не на конкретну політичну систему.
"Наш Шевченко теж був політично зарядженим письменником, однак він є й письменником-жертвою, тому його творчість треба розглядати як творчість супротиву царській системі. Окремо Шевченка від його заангажованості можна розглядати тільки як художника", — розповів Курков.
Олександра Матвійчук також згадала те, що цей рік став 5 роком після Майдану.
"Тільки через роки ми зможемо усвідомити значення Революції Гідності та в чому вона полягала насправді. Особисто для мене вона стала цивілізаційним зламом, окресленням вектору. Цей вектор - основне, що відбулося. Фактично, після Революції ми вибороли для себе нові завдання, що і є нашою можливістю рухатися по шляху, який окреслив Майдан", — повідомила Матвійчук.
Андрій Курков сказав, що головним є те, що ми нарешті зупинили радянський спосіб мислення.
"Через дві Революції ми змінювалися як суспільтсво і тепер не можемо називатися пострядянським, бо відійшли далеко від минулого. Головне, щоб цей напрямок не змінювався", — зазначив Курков.
Прослухати детальніше можете за посиланням
