Оптимізація шкільної мережі, інклюзивна освіта, вища якість сільської освіти, більше грошей, можливостей, більше знань – все це "Нова українська школа". Що змінилося на практиці у закладах освіти Рівненської та Житомирської областей розповіли в ефірі Українського радіо в програмі "Вся країна. Сучасна громада" керівник рівненського регіонального відділення асоціації міст України Василь Курилас, голова Станишівської об’єднаної територіальної громади (Житомирський район) Юрій Матвійчук, голова Ушомирської ОТГ (Коростенський район) Людмила Мала та начальник відділу освіти Ушомирської громади Ірина Вербовенко.
Скільки опорних шкіл створено?
Василь Курилас: на Рівненщині процес іде, на сьогодні є значні досягнення. Повністю оптимізована мережа шкільних закладів і це, за підсумками минулого 2017 року дало економію коштів у понад десять мільйонів гривень. Область закупила понад 20 автобусів, щоб довозити дітей до опорних шкіл.
Як відреагували батьки на те, що школи поруч закривають і потрібно возити дітей у сусідні села?
Василь Курилас: останній випадок навіть з перекриттям дороги був у Млинові. Там є хороша школа на 1200 місць і поруч (за 600 м) є школа на 340 місць. Керівництво прийняло рішення об’єднати два заклади в один, як результат нова сучасна школа має два спортзали, басейн, сучасні умови, інтерактивні дошки та все необхідне забезпечення. Однак усталені стосунки батьків, учнів, викладацького колективу, відіграли значну роль. Колективно вони виявили супротив і не погодились на рішення. І зараз ми маємо призупинення рішення в суді про проведену оптимізацію і об’єднання цих закладів.
Але більшість батьків, навіть тих, які спочатку були проти, на сьогодні змінили свою думку. Знадобилось багато часу, але, наприклад, батьки учнів першої опорної школи в Козині бачать зовсім інші умови навчання: в класах комфортно, тепло, є все необхідне обладнання. Тепер туди їздять і з інших шкіл, аби подивитися. Маючи такий приклад і результат якості освіти, інші вже охоче йдуть таким шляхом.
Звісно це значна робота з батьками, вчителями. Адже ніхто не хоче виходити з зони комфорту, але ті громади, які провели оптимізацію мають більші можливості. Ті ж кошти на автобуси не можна отримати без оптимізації.
Юрій Матвійчук: після об’єднання в Станишівській громаді закриття шкіл не було. Закрили лише один дошкільний заклад і дошкільнят довозимо автобусом.
Людмила Мала: ми в Ушомирській громаді оптимізацію не проводили. Школи не закривали. І у нас це всіх влаштовує. Діти довозяться, коштів вистачило від освітньої субвенції, щоб залишити школи такими як є. У нас всі задоволені.
Чи виходить довозити всіх дітей, адже іноді один автобус забирає і школярів і дошкільнят з декількох сіл. Чи вистачає автобусів , яким чином побудовано логістику?
Василь Курилас: опорний навчальний заклад має декілька автобусів, відповідно будується графік. Якщо навчання у дві зміни, то відбувається довезення дітей. З логістикою насправді є проблеми, всіх одразу автобус не вміщає, виходить, що комусь потрібно прокидатися і приїздити раніше, автобус робить кілька рейсів. В громадах, де немає автобусів, домовляються і з приватними перевізниками, за рахунок коштів з місцевого бюджету. Буває домовляються з місцевими адміністраціями і возять дітей за пільговим тарифом.
Освітня субвенція. Багато скарг на те, що вона недостатня. Чому так сталося і який Ви бачите вихід з цієї ситуації?
Василь Курилас: раніше чітко було визначено, що субвенція іде на одного учня, а сьогодні є відповідна формула (яка визнана експертами недосконалою, бо має певні прорахунки), яка враховує норматив наповненості класів. Вона не враховує певні складові, які виливаються в недостатнє фінансування. Можливо наступного року це буде виправлено, адже міністерство освіти говорило про те, що на сьогодні враховані вже всі ці моменти.
Що робити? Вирішити проблему належного забезпечення в рівних умовах. Кожен учень повинен отримувати належне забезпечення і належні умови. А зараз виходить, що тільки оптимізовані заклади освіти можуть отримати кращий рівень фінансування.
Юрій Матвійчук: Згоден, що все має бути прораховано і злагоджено в такій великій і затратній, для місцевих бюджетів, галузі. Адже понад 70% коштів з місцевого бюджету ми виділяємо на освіту.
Людмила Мала: Нам освітньої субвенції вистачає, і в тому році, і в цьому році, і бачимо на той рік перспективу, що теж все буде гаразд. У нас хороша наповненість класів, до того ж ми майже 70% своїх коштів теж витрачаємо на освіту. Ми всі школи забезпечили опаленням, водою і безкоштовним харчуванням в молодших класах.
А як у вас із кадрами, чи повністю укомплектований штат?
Людмила Мала: у нас школи повністю укомплектовані, але ми зіткнулися з проблемою – наразі немає вчителів для інклюзивного навчання.
Юрій Матвійчук: дуже важко з кадрами. В Станишівці відсутній директор. Ми вже другий раз оголошуємо конкурс. Є проблеми з вчителями фізики та інформатики. Молодь не хоче йти працювати на село. Ми вже враховуємо це і шукаємо можливість соціальне житло обладнати. Співпрацюємо з вищими навчальними закладами, надаємо студентам можливість проходити практику з подальшим працевлаштуванням. Але такі проблеми не тільки з вчителями, вони є і в медичній галузі, і в адміністративній. Це не одного року проблеми, вони давно розпочались.
Закон прямо не вимагає створення в ОТГ відділів освіти, але, як правило, вони створюються. Чим опікуються управління освіти, і як побудовані зв’язки з управліннями освіти району і області?
Ірина Вербовенко: на мою думку, створення відділів освіти в ОТГ є обов’язковим, тому що об’єм роботи, який ставиться перед закладами освіти однозначно вимагає нормального надання методичної допомоги адміністрації закладів. Вчителі та керівники шкіл також чекають допомоги в наданні якоїсь методичної інформації, можливо якихось змін в нормативній документації. Звичайно це і атестація педагогічних працівників, і курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників, і "Нова українська школа". Стільки всього нового.
Прослухати
повну версію розмови.
