У листопаді в Україні відзначають 100 років з дня заснування Національної академії наук України. Молодший науковий співробітник Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України Сергій Гончаров в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" розповів, як розвивається наука в Україні, чи можливо українським вченим отримати закордонні гранти і про державне фінансування сфери науки. Він зазначив, що науковці мають раціонально використовувати кошти, які є, оскільки більшого фінансування на сьогодні очікувати не варто.
Ведуча:
Оксана Маловічко
Наскільки Ви типовий представник молодої української науки? Ви сучасний, завжди виходите на люди, є публічною людиною, але зізнаєтесь, що стали публічною людино не через те, що так хотілось, а що так довелося.
— Так потрібно. Потрібно виходити на люди не тільки молодим науковцям, а взагалі науковцям. Суспільство не знає, чим ми займаємось , і взагалі не знає, чи ми існуємо. В кращому випадку, про нас згадують один раз на рук, коли затверджують бюджет.
Навіть цього року, коли ухвалювали бюджет на 2019 рік, чимало дискусій було довкола саме фінансування Національної академії наук України. Та й не секрет, не раз поставала думка, що таку установу взагалі варто ліквідувати. Є багато критиків діяльності НАН. Водночас є багато тих, хто підтримує її діяльність і каже про те, що якби в Україні не було б НАН, то фактично наука не збереглася б на сьогодні. Наука переживає важкі часи. На Вашу думку, ця ситуація погіршується чи є свідчення того, що вона змінюється на краще?
— Я не можу говорити за всю науку, бо НАН України — це величезна структура, яка складається з близько 75 установ по всій Україні. Наприклад, в тій галузі, в якій працюю я, це медико-біологічні дослідження, у нас стає краще. Не все ідеальне, але з фінансуванням, з отриманням грантів, додаткових коштів у нас стає більш-менш добре. Хоча, наскільки мені відомо, у гуманітаріїв, є великі проблеми з фінансуванням.
Наскільки взагалі наука залежна від фінансування?
— Проблема полягає в тому, що наука є фундаментальна і експериментальна, коли ти маєш проводити експерименти, і, звісно, для цього потрібно дуже багато грошей. Тому що потрібно купувати реактивні, модельних тварин, а це частіше за все купується закордоном, і це дуже дорого. Трохи легше тим галузям і науковцям, які займаються теоретичними розробками.
На цю тему — Експерти про "Фонд президента України": невідомо, як буде використано мільярд бюджетних гривень
А чи бувають вітчизняні гранти? Наскільки українському науковцю складно отримати закордонний грант?
— Закордонний грант складно отримати. Ти маєш показати, що у тебе є відповідна апаратура або ти можеш її купити, що ти володієш методиками і що ти вмієш на ній працювати, в тебе мають бути відповідні публікації про те, що ти використовував цю апаратуру, отримав дані і вони адекватні. Також в тебе має бути цікава, навіть інколи популярна, ідея. Тому що часто гранти даються на справді популярні ідеї.
В Україні, наскільки мені відомо, гранти дає тільки держава або державні структури.
Що можна зараз зробити, аби наша наука була більш ефективною?
— Позитивним є створення Національного фонду досліджень. Якщо він все ж таки запрацює і все, що було закладено в закон про наукову і науково-технічну діяльність почне працювати, буде набагато легше, будуть значно цікавіші і корисніші наукові проекти. І навіть ті кошти. Які є, будуть ефективніше використовуватись. Треба розуміти, що грошей більше не стане, тому потрібно адекватно і дуже раціонально використовувати те, що ми маємо.
Нагадаємо, Національна академія наук України є вищою науковою самоврядною організацією України, яка є найбільшим центром наукових досліджень в Україні. НАН України було засновано 14 листопада 1918 року. Цього року в Україні відзначають 100-річчя Національній Академії наук України.
Прослухати повну версію розмови.
