Письменниця Оксана Забужко наголошує, що український дисидент і публіцист Леонід Плющ все життя вивчав психопатологію російського фашизму та намагався розбудити Захід. Напередодні розмови Оксани Забужко, Ростислава Семківа та Ліліани Вежбовської "Повернення Леоніда Плюща", і презентації його двох книг в ефірі радіо "Культура" в програмі "Імператив" письменниця розповіла про постать Леоніда Плюща.
Ведуча:
Олена Гусейнова
Чому розмова про Леоніда Плюща? Його голос як ніколи доречний саме сьогодні
— Якось так виходить, що сам Плющ завжди називав себе містиком і не вірив у випадковості. Презентація цих двох книжок "У карнавалі історії та "Його таємниця, або "Прекрасна ложа "Хвильового", що видавалися багатьма мовами і стали бестселерами на Заході ще давно була запланована саме на цю дату. Ніхто не знав, що цей день перевернеться у свідомості кожного можливим введенням воєнного стану, що звучить досить мобілізуючи. Цей ранок я провела у телефонних розмовах із західними кореспондентами, які й під час початку подій на Майдані намагалися дізнатися мою думку щодо подій. Тепер, коли Росія відверто проявляє агресію, Захід не зможе не реагувати. Сам Леонід Плющ все життя присвятив вивченню психопатології російського фашизму та намагався розбудити Захід.
Ви колись описали історію, в якій йдеться про дружбу Плюща з Фуко. В такі моменти це дуже вражає
— Ще досі присутній наш комплекс меншовартості, тому кожного разу, коли відкриваємо українців, які вписані у міжнародний інтелектуальний контекст, то це викарбовується в пам’яті. Плющ створив свій власний стиль і спосіб мислення. Його завжди цікавило колективне несвідоме й ті речі, які з ним пов’язані і закладаються ще з дитинства, під час ігор де є добро, а де зло. Ці речі випали з нашого поля уваги. В минулі довоєнні роки, фактично роки незалежності, коли Плющ був потрібен Україні, вона того не помічала.
Він хотів повернутися?
— Він дуже хотів повернутися, адже не з власної волі потрапив на захід. Він потрапив під "андропівський льодовик" і витримав 4 роки Дніпропетровської спеціалізованої психічної тюрми. До речі, зберігся архів цієї тюрми, який опечатала Супрун. Там йшла мова про факти того, що близько 1000 справ з архіву були приналежні тим, кого вкинули в психічну тюрму через політику. В майбутньому я бачу створення міжнародного центру імені Леоніда Плюща, де буде використано ці архіви для людства як пам’яті та конкретні спроби знищити мозок людей та створення контрольованих мас.
Наскільки ми сьогодні чекаємо суду над подіями, які відбуваються в широкому сенсі?
— На мою думку, діагноз беззаперечний: розперезана безкарність відбувається сьогодні. Вона культивується і є результатом такої безкарності в минулому. Ще з 1918 року світ ніколи відкрито не називав СРСР терористичною державою, а Росія повністю перейняла цю терористичну культуру і стала її спадкоємницею. Така культура працює за принципом "а що ви мені зробите?" Тяглість безкарності є спробою відстояти старе почуття абсолютної безкарності.
Він все-таки приїхав до Києва у 2014 році…
— Так, він кинув все й приїхав, бо не міг дивитися по телевізору, як твориться історія України. Його тексти дуже вплинули на декілька поколінь. Саме його свідчення є новими, багато речей не знайшли відгуку навіть в сучасних підручниках. Його свідчення є свідченням сучасника та учасника подій, якому треба і можна довіряти. Його книжки читає і сучасне поколіня, для якого це вже не є жива історія. Вони йдуть за чесною енергією авторської думки.
Нагадаємо, що розмова буде проходити сьогодні, 26 листопада о 19.00 в актовому залі Київпроекту, метро Театральна. Вхід: 100 грн, обов'язкова реєстрація та передоплата.Обидві книги ви отримаєте у подарунок наприкінці заходу. Зверніть увагу, в день події вартість становитиме 120 грн.
Прослухати детальніше можете за посиланням
