Налаштуйся на позитивну хвилю, - дають нам поради. Нейрофізіологи кажуть, що роботу нашого мозку й справді можна описати у вигляді хвиль. Що це, чи мова справді йде про коливання, чи можна якось на ці хвилі вплинути, дізналися в програмі "ФізКультура" на радіо "Культура".
Ведуча:
Дар'я Озерна
Мозок не схожий на поверхню океану чи коливання струн гітари. Це – електрохімічний орган. Коли говорять про певні хвилі, то мають на увазі графічне відображення частоти збудження нейронів. Саме це збудження пов’язане з тим, чи ми бадьорі, чи замріяні, чи бачимо сновидіння.
Виділяють такі типи активності стану мозку: альфа, бета, гамма, тета, дельта ритми.
Мозок людини, яка сильно захоплена справою чи розмовою, продукує бета хвилі. Вони мають відносно невелику амплітуду і високу частоту. Бета хвилі утворюються глибокими шарами прифронтальної кори головного мозку. Бета ритм визначає, яку інформацію слід обробляти, контролює нашу оперативну пам'ять і впливає на гамма хвилю.
Гамма хвиля виникає у мозку під час обробки нової чуттєвої інформації: зображення, звуків, запахів. Коли ви їсте або цілуєтесь, не думайте більше ні про що. Дозвольте мозкові у повній мірі відчути сенсорну інформацію.
Мозок людини, яка щойно впоралася із завданням чи медитує, продукує альфа ритми. Вони мають більшу амплітуду, проте нижчу частоту. Слухаючи музику улюбленого жанру, ми часто переводимо мозок у стан генерації альфа хвилі.
Ще більшу амплітуду і меншу частоту мають тета ритми. Людина, яка замріялася або робить звичайну механічну роботу, перебуває в стані тета ритмів. Вони ще виникають на неквапній пробіжці. Під час тета ритму мозок продукує ідеї.
Дельта хвилі є найповільнішими. Мозок, що заснув, переходить у їх стан, але не втрачає активності.
Прослухати детальніше можете за посиланням
