У неділю, 11 листопада, минуло 100 років з завершення Першої світової війни. З цієї нагоди на Форум миру в Парижі зібралося понад 70 світових лідерів. В ефірі Українського радіо в програмі Сьогодні.Вдень генерал-лейтенант, ветеран зовнішньої розвідки Василь Богдан та директор Інституту світової політики Євген Магда проаналізували, які уроки людство зробило з війни.
Чому нас навчила ця війна? Які уроки залишилися невивченими?
— Євген Магда: Перша світова залишається в затінку. Вона залишалася в затінку і в радянській історіографії через Жовтневу революцію, її називали імперіалістичною. Думаю, що попри той ажіотаж, який є сьогодні-завтра, Перша світова має нам бути нагадуванням, про те, що українці в ній брали участь як солдати та офіцери по різні боки фронту, що Україна на той момент була розділена. Це, як на мене, є нагадуванням нам, що наша нинішня державність опирається на століття бездержавного розвитку українського народу і відповідні об'єктивні труднощі формування української нації. Але якщо ми підемо трошки вперед, то ми побачимо і роль Січових стрільців у приході Директорії до влади, і їх роль у бойових діях проти білих та червоних.
Для мене важливо, щоб ми як нація зробили висновки з уроків Першої світової, бо після неї мільйони фронтовиків, які проживали на українських землях, віддали перевагу тому, щоб відсидітись, і це логічно для людей, які пройшли через роки важкої війни, але потім, після поразки українських визвольних змагань, вони досить часто ставали жертвами червоного терору, навіть не будучи ворогами більшовиків.
Василь Богдан: На жаль, досвід Першої світової війни, та й Другої людство нічому не навчив. У глобальному безпековому вимірі, в окремих регіонах активізуються військові дії, спалахують локальні конфлікти. З огляду на те, що фактично почався процес гонки озброєнь, безпековий фактор все більше і більше піддається все більшим загрозам і викликам, треба говорити про те, що якщо не будуть вжиті дуже кардинальні серйозні заходи на глобальному рівні з розрядки міжнародної обстановки, то дійсно світ наближається до тієї межі, коли може вибухнути третя світова війна, яка буде ядерною і призведе до знищення всього живого.
Щодо України. Перша світова війна привела до бурхливих революційних подій в Європі, коли були підірвані і знищені 4 імперії, почали народжуватися незалежні держави, в тому числі і Українська народна республіка, яка мала потужний потенціал, але в наслідок відсутності єдності і агресії більшовицької Росії вона не відбулася.
Говорячи про вчорашні заходи в Парижі, я ними дещо розчарований. Там зібралися глави держав і урядів понад 100 країн світу. Здавалося б ця подія була відома давно і за якихось 5 чи 6 місяців можна було підготувати серйозний документ: декларацію, меморандум чи заяву, в якій би було означено спільну позицію світових лідерів стосовно недопустимості повторення подій Першої і Другої світових воєн.
Ми знаємо, що Трамп не захотів відвідувати Форум миру. Це показовий момент, який свідчить чи про ігнорування, чи про амбіції, чи про розбіжності, які є між США і ЄС. Чи винесли з досвіду Першої світової уроки? На мій погляд, не всі винесли, і не так, як це було б потрібно.
За вийнятком ядерної зброї, вона 100 років тому Перша світова сформувала основні засоби війни. Танкові війська та авіація з'явилися під час неї. Таке враження, що за 100 років людство спромоглося створити лише дві нові речі: ракетну техніку і зрештою ядерну зброю. А всі інші засоби вбивства людини людиною залишилися такими ж. Як це можна прокоментувати?
— Євген Магда: Як на мене важливіше інше, не лише зброя. Важливіше, що Перша світова стала війною, яку показали світу: в ілюстрованих журналах, електричних театрах або кінотеатрах. Кіножурнали з з театру бойових дій досить активно демонструвалися і люди бачили всі ці жахи. Тому прогрес з одного боку військово-промислового комплексу був, але для мене Перша світова — це в першу чергу розпад імперій, в по-друге, наскільки змінилася карта світу. Якщо до Першої світової було до трьох десятків країн, то зараз їх більше 200.
Для нас урок в тому, що Україна мала шанс постати лише в умовах тектонічних зрушень, коли розпалися Російська і Австро-Угорська імперії. Це підштовхнуло до ідеї соборності і підштовхнуло до спроб створити хоча б формально українську державу. Проблема в тому, що майже через 100 років після акту соборності ми продовжуємо говорити про потенціал України як про перспективу, а не як інструмент то, чого ми досягли.
Слухати повну версію.
