Переглянути у мобiльнiй версiї
Опитування

Професор Масенко: зміни правопису не потрібно виносити на обговорення громадськості

9.11.2018 р., 12:22

Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» переконана, що Україні потрібно запроваджувати нові мовні закони, а також повертати норми правопису 1928 року. Лариса Масенко в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" прокоментувала новий мовний законопроект, мовні квоти та новий проект українського правопису.

Про новий правопис

Фактично наразі йде мова не про те, щоб ввести щось нове в правопис, а частково повернути ті правила, той правопис і ті норми, які були ухвалені у правописі 1928 року, який називають "харківським, або скрипниківським правопис". Він був обговорений 1928 року, а впроваджений 1 січня 1929 року, але проіснував не довго, тому що в 1933 році почався наступ на українську мову. Тоді чимало рис з цього правопису вивели, оскільки була політика штучного зближення української мови з російською.

Коли Україна вже стала незалежною, на ІІ з'їзді україністів було поставлено питання, що нам треба узгодити, звести два варіанти правопису, тому що в діаспорі та еміграції всі твори друкувались правописом 1928 року. І вийшла розбіжність, що за межами України один правопис, а в Україні ─ інший, радянський. Тому ще на початку 90-х була створена комісія. Але весь час йде боротьба двох груп мовознавців: одні виступають за те, щоб повернути той правопис, інша ж група вважає, що не потрібно нічого міняти, бо ми до нього звикли. Люди справді завжди дуже погано сприймають правописні зміни. Хоча, на мою думку, низка норм все ж потребує повернення.

Зараз триває обговорення нового правопису, до цього приєднався й Інститут української мови. Можливо, зберуть всі зауваження, яких дуже багато.  Я вважаю, що не потрібно виносити обговорення на громадські кола. Правопис все ж мають обговорювати науковці.

Про мовний законопроект

Я вважаю, що найкращим з запропонованих законопроектів був "Про державну мову", розроблений групою науковців і громадських активістів під керівництвом доктора юридичних наук Володимира Василенка. Мені здається, що він втілює абсолютно правильну позицію: про державну мову має бути один закон, а про мови національних меншин ─ інший. Цей законопроект доповнено, і тепер він має іншу назву.

Безперечно, ми маємо ухвалити новий закон про українську мову, про державність української мови. Але, на жаль, зараз чомусь утворилась пауза. Попередньо відомо, що законопроект набрав понад 2000 тисячі поправок, а це викликає тривогу.

Щодо створення національної комісії з питань української мови, до неї мають входить мовознавці, фахівці, що будуть опрацьовувати стандарти української мови.

Крім того,  державний сертифікат про володіння українською мовою зараз є обов'язковим для державних службовців. Запроваджено, що якщо хтось претендує на посаду державного службовця, він має скласти іспит з української мови.

Про мовні квоти

Я відчула результат мовних квот в засобах масової інформації. Раніше говорили, що у нас немає стільки україномовних пісень, аби в радіоефірі звучало 35% українських пісень. Але це абсолютно не проблема знайти україномовну пісню.

Нагадаємо, що після того, як 28 лютого цього року Конституційний Суд України визнав ухвалений в 2012 році закон "Про засади державної мовної політики" незаконним і неконституційним, з'явилось кілька законопроектів. 4 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону 5670-д "Про забезпечення функціювання української мови як державної", який визначає статус української мови як офіційної державної мови в Україні і передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення норм закону.

Крім того, Міністерство освіти та науки в серпні 2018 року презентувало новий проект українського правопису.

Прослухати повну версію розмови.

Професор Масенко: зміни правопису не потрібно виносити на обговорення громадськості

Новини по темі