У Верховній раді відбулася Міжнародна конференція "Незалежний та фінансово стабільний Суспільний мовник - невід'ємна частина демократичного суспільства". У заході взяли участь народні депутати України, міжнародні та національні експерти Ради Європи, представники Європейської мовної спілки (EBU) та суспільних мовників Європи, представники міжнародних організацій, посольств.
Журналіст Українського радіо Володимир Фомічов також перебував у стінах Парламенту, щоб слідкувати за перебігом подій на конференції.
на фото: Володимир Фомічов
.jpg)
Володимир Фомічов: під час конференції було обговорено дуже багато питань, що стосуються фінансової та редакційної незалежності Суспільного мовника. Зокрема, членкиня правління НСТУ Інна Гребенюк, яка відповідає за юридичний та міжнародний блок, розповіла про те, який досвід можна перейняти у європейських країн та що реально можемо реалізувати в Україні.
на фото: Інна Гребенюк
Інна Гребенюк: сьогодні на конференції було дуже багато міжнародних гостей, наших європейських партнерів, які ділилися досвідом про те, як відбувалося становлення суспільного мовлення у них в країні. Не ми одні проходимо такий важкий шлях, кожна з країн пройшла такий шлях. Але цікаво, що у Європі ці мовники існують 20, 60, 90 років, а в Україні Суспільне мовлення досить молоде, тому для нас цей шлях особливо важкий. Наші європейські партнери були дуже здивовані тим, що в нашій країні відбувається незалежне фінансування суспільного мовника. Під час конференції виникла жвава дискусія, чи можливо очікувати суттєвих змін та якісного контенту в умовах неналежного фінансування. Всі наші партнери погодилися, що навряд чи можна очікувати або думати, що ми можемо змінити телебачення за рік, яке 20 років було державним, нецікавим, втратило довіру людей та рейтинги. І парламентарі і представники уряду погодилися з цим, може й не сказали вголос. Ключовим питання для Суспільного мовлення є належне фінансування. На жаль, наш бюджет найменший в Європі.
Склалася така ситуація, що нині ми більше сподіваємося на підтримку міжнародних парнтерів, аніж на наш уряд, парламент, суспільство. Європейські партнери як ніхто розуміють важливість суспільного мовника. Для нас це дещо нова інституція, для Європи це вже стала інституція. Інвестиції у суспільне мовлення - це інвестиція в демократію, як сказав сьогодні під час конференції посол Швеції Мартін Хагстрьом.
Під час конференції голова правління Національної суспільної телерадіомовної компанії Зураб Аласанія розповів про здобутки Суспільного, які вдалося досягти за досить короткий термін. Серед них - уніфікація сітки мовлення для регіональних філій, новини за стандартами, перехід на формат 16:9, меморандум з Українським товариством глухих, концепція мовлення нацменшин, відмова від прихованої реклами, залучення філій НСТУ до загальнодержавних заходів, показ українських фільмів щотижнево, проведення трансляцій і записів концертів світового рівня, спортивні та музичні спецпроекти тощо.
на фото: Зураб Аласанія
Зураб Аласанія: наша надія - регіональне суспільне мовлення, найрозгалуженіша мережа НСТУ, це 24 телеканали і 25 радіостанцій. Іноземні мовники здебільшого мають один канал, який має філії, вони включаються в ефір декілька разів на день з локальними новинами, а ми маємо повноцінне мовлення. Також є два загальнонаціональних телеканали - Перший і UA: Культура, три загальнонаціональних радіоканали - UA: Українське радіо, UA: Промінь і UA: Культура. За рік на цих радіостанціях відбулося стільки позитивних змін, що навіть комерційні та приватні радіостанції не змогли показати подібних результатів, за цей час рейтинг наших радіоканалів зріс до 67 відсотків.
Раніше в ефірі Українського радіо Зураб Аласанія розповідав про ситуацію, яка склалась з фінансуванням Суспільного, про те, що фінансовий тиск може згубити його. Він зазначив, що до кінця року борги Суспільного мають зрости до 140 мільйонів гривень, тому було впроваджено план антикризових заходів, щоб зекономити кошти і виконати необхідні фінансові зобов’язання до грудня 2018 року - весь керівний склад піде у відпустки за свій рахунок від 8 до 15 днів, буде обмежено прийом на роботу з жовтня, припиниться виплата премій керівному складу, відбудуться переговори з контрагентами щодо розстрочки та відтермінування оплати за послуги і матеріали.
Переглянути конференцію можна за посиланням.
Прослухати повну версію розмови у програмі "Сьогодні. Вдень".
