Мобільний додаток

Олекса Шалайський: нині більше є проблема не з олігархатом, а з монопольними ринками

22.08.2018 р., 20:14
Як в Україні виник олігархат і як його позбутися? Які були помилки влади і як іх виправити? Як перейти до неолігархічної системи? Як демонтувати олігархічну систему?
 
В ефірі Українського радіо у програмі  "Коло доброчесності" розмірковували голова Української всесвітньої координаційної ради, народний депутат України 2, 3 і 4-го скликань Михайло Ратушний та журналіст проекту "Наші гроші" Олекса Шалайський.
 
Ви були свідком переходу від соціалістичної системи до ринку, а потім до олігархату. Коли тоді була ця точка неповернення (сподіваюсь, колись ми повернемось від олігархату в інший напрямок). Тоді, як це сталося?
 
                          На фото - Михайло Ратушний.
 
Михайло Ратушний: Спочатку розберемося в дефініціях. Що таке олігархат? Це прийшло з давньої Греції - влада небагатьох.  Справді в Україні збудована вже декілька десятиліть система олігархату. Це коли величезні гроші, які мають вплив на політику, управління державою заволоділи значною кількістю суспільних і державних благ, і відповідно формують громадську думку, мають ЗМІ, які найбільш впливові. І відповідно під це формують політичні фракції.   
 
Ця система почала формуватися десь в 1994 році, коли виграв перші президентські вибори Л.Д.Кучма. Я тоді став уперше депутатом Верховної Ради. Ми в 1994 році вже усвідомили, що певна частина народних депутатів створювали загрозу цієї небезпеки, я думаю, вперше в історії пострадянського простору. Комісію з боротьби з організованою злочинністю очолював Григорій Омельченко. Хоча в Леоніда Кучми, який прийшов до влади, головне з гасел було - боротьба з організованою злочинністю. Ці борці з організованою злочинністю з олігархату з приходом Кучми самі почали цей олігархат формувати. Але були й об'єктивні обставини. Це пострадянський простір. Це не тільки українське явище. Почалася приватизація. Тільки на папері було, що все народне і загальнонаціональне. Я вважаю, що ця приватизація, її модель проведення виявилася неефективною. Почали формуватися такі олігархічні групи навколо найбільш рентабельних, найбільш експортнопотужних  галузей економіки. У першу чергу, - це енергоносії. А там де енергоносії, там - газ, нафта, там, звичайно, російський вплив. Почала формуватися ця група. Другі групи почали формуватися навколо фінансового капіталу. Туди були залучені фінансові ресурсні групи міжнародні. Тут, до речі, багато людей єврейського фінансового капіталу вклали, дали безвідсоткові платежі для формування банків, фінансових груп.  Не для звинувачення в антисемітизмі, але це факт. Група Тігіпка, Пінчука почала навколо цього формуватися. Це був другий такий ресурс. Третій - це метал, сталь, прокат, який досі залишається дуже ліквідною продукцією на світовому ринку. Тут почала формуватися так звана донецька група. Зараз це пов'язують з Ахметовим, туди входив Лазаренко.  Це справді почало формуватися і закріплюватися політично за Леонідом Даниловичем Кучмою. 
 
Чи були спроби спротиву формування такої системи олігархату? Хто  з цим боровся?
 
Михайло Ратушний: Суспільство почало з цим боротися, почалися спроби боротьби політичних партій ідеологічних - РУХ, інші. Бо наступний крок після отримання цих ласих кусків у своє приватне володіння - приватизація інформаційних каналів, газет, каналів телебачення. Частоти, інформаційні канали були віддані олігархічним групам. Почали ідеологічні партії з цим боротися.   Але у парламенті 3-го скликання вже фактично ідеологічні партії зазнавали поразки, політична система почала формуватися цим олігархатом. Якщо ще врахувати, що вони ще мали серйозне покриття  з боку найвищих посадових осіб в особі Кучми. Можна по-різному ставитися до плівок Мельниченка, але там дуже чітко  говориться як і кому куски віддавилися, на яких умовах і т.д. Фактично пересічний українець і політичні партії ідеологічного спрямування зазнали поразки в тій боротьбі.
 
Наскільки випадковими були ті люди, які заволоділи власністю в перший, другий термін президентства Кучми? І наскільки вони стали ефективними чи неефективними власниками? Звідки ці мільярди в олігархів? Що це - правильна бізнес-модель, несплата податків, монопольні ціни? Поясніть природу цього. 
 
                          На фото - Олекса Шалайський.
 
Олекса Шалайський: Якщо говорити про дефініції сучасною мовою, то олігарх - це багата людина, яка отримує надприбутки через те, що є наближеною до влади. Тобто - це не кожен багатій. Питання є, чому виникли і в Україні і в Росії. Вони виникали через те, що президенти боялися цього хаосу, в який вони прийшли. По-перше, була злочинність, по-друге - складна економічна ситуація, по-третє - всі боялися, що повернуться комуністи (в Україні Симоненко постійно претендував на президентський пост, у Росії - Зюганов). Президенти Кучма і Єльцин вважали, що треба створити наближених багатих людей, яким треба дати з бюджету чесно вкрасти,  а вони вже будуть захищати президента. Так і сталося. Чим ці люди вирізнялися серед інших? Насправді відрізнялися. У них було більше нахабства, менше моралі. Вони були всі талановиті, працелюбні. Тоді таких людей було сотні, а виграли лише десятки. Вони вже гуртувалися навколо президента і допомагали йому матеріально, фізично, а натомість забирали ці ласі шматки власності. Бізнес-модель ефективна дуже лише тоді, коли тобі дають красти з державного бюджету.
 
На Вашу думку, чому дві революції в Україні не змели цю олігархічну систему?
 
Олекса Шалайський: Мені подобається думка Грицака, який говорить, що насправді це не було дві революції, це була одна революція, яка триває в часі, і триває до цього часу. Як приклад він наводить успішну революцію в Англії, яка тривала 50 років. Я гадаю, що ми ще є в революційній ситуації, просто цього не дуже помічаємо, бо вже звикли. Тобто ми ще з ним (олігархатом) боремся. Я б сказав, що більше є проблема не з олігархатом, а з монопольними ринками, які просто реально давлять українську економіку. Це дуже схоже, але є деякі відмінності. 
Прослухати повну версію розмови.
Олекса Шалайський: нині більше є проблема не з олігархатом, а з монопольними ринками

Новини по темі