Політична реклама у 2018 році: як партії і політики збираються продавати себе виборцям? Про це в ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Ввечері" розмірковував аналітик з партійних фінансів громадського руху "Чесно" Ігор Фещенко.
Фінансування партій з державного бюджету - нова річ для нашого політикуму?
Ігор Фещенко: ми можемо тільки здогадуватися, хто і в яких обсягах фінансував політичні партії, після революції Гідності цю ситуацію вирішили змінити. Ініціатором цього стало громадське суспільство, у 2015 році Верховна Рада підтримала законопроект, який запроваджує державне фінансування партій і вимагає звітувати про надходження і використання коштів. Також було запроваджено санкції за порушення, які стосуються звітування і використання державних коштів.
Не секрет, що основні політичні партії фінансуються досить заможними людьми, фінансово-промисловими групами або олігархами. Метою державного фінансування партій є виведення їх з-під впливу олігархів. Якщо партія має достатньо ресурсів, щоб функціонувати без олігархічних грошей, можна буде сподіватися, що такі партії на радах всіх рівнів будуть відстоювати інтереси тих, хто за них голосував.
За даними КВУ, впродовж квітня-червня парламентські політичні партії сукупно витратили 150,2 млн. грн. Більшість було спрямовано на оплату рекламних матеріалів – 46,3 млн. При цьому партії купували рекламу переважно за кошти, отримані з Державного бюджету України. У який бік нині рухається цей процес?
Ігор Фещенко: коли йдеться про "Сампоміч", більшість коштів з 6,5 мільйонів партія спрямувала на партійну газету – 5,5 мільйонів. Це не зовсім реклама. Що стосується партії "Батьківщина", абсолютна більшість коштів на рекламу була витрачена з приватних коштів. Але походження цих коштів треба ще досліджувати. Тільки з 22 травня партія почала отримувати на рахунки внески у сумі 23 мільйони гривень. Можна сказати, що до травня партію не було профінансовано.
Відсоток фінансування партій фіксований, чи все залежить від можливостей держбюджету?
Ігор Фещенко: сума, яка виділяється на фінансування статутної діяльності партії залежить від мінімальної зарплати. Це 0,2 відсотка мінімальної зарплати помножені на кількість виборців, які взяли участь в останніх парламентських виборах. Але іншим законопроектом минулого року цю цифру всупереч закону "Про політичні пратії" привязали не до мінімальної зарплати, а до прожиткового мінімуму. Тому партії отримали 513 мільйонів гривень замість мільярда.
Не всі партії, що потрапляють у парламент, діють ефективно?
Ігор Фещенко: нині немає довіри до політичних партій, рівень довіри на рівні 6 відсотків. Людей обурює те, що партії фінансуються з бюджету, йдеться про значні кошти. Але державне фінансування партій запроваджено у всіх країнах ЄС. І навіть там люди не підтримують цього. Потрібно зрозуміти, що або ми залишимося в ситуації, яка є зараз, коли олігархи фінансують партії, потім любіюють у парламенті свої інтереси, або ми будемо платити партіям і цим створювати умови для того щоб партії були незалежними.
Прослухати повну версію розмови.
