В Українському центрі оцінювання якості освіти підбито підсумки проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року. В ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" про особливості ЗНО-2018 розповів директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій.
ЗНО за роки вдосконалюється, зокрема і цього року були інновації, які саме?
Вадим Карандій: зауважу, що ЗНО як загальноціональному проекту вже 11 років. Кожного року відбуваються зміни, тому що розвивається як сама технологія оцінювання. Цього року стояла задача у тому, щоб охопити державну підсумкову атестацію у форматі ЗНО всіх осіб, які здобувають повну загальну середню освіту незалежно від типу навчального закладу. Передусім мова йде про те, щоб долучити до цього процесу випускників професійно-технічних закладів і коледжів, які вперше брали участь в обов'язковому тестуванні з української мови. Наступного року вони складатимуть державну підсумкову атестацію з математики та історії України, у 2020 році обов'язковою буде атестація з усіх предметів.
Найбільші зміни очікуються у тестах з іноземних мов. З'явився елемент оцінювання нового виду діяльності - сприйняття мови на слух. Чому тільки зараз?
Вадим Карандій: тести, які продукувалися Українським центром оцінювання якості освіти, давали можливість оцінити два види мовленнєвої діяльності, не оцінювалося аудіювання і говоріння. Ці тести найскладніші з точки зору організаційних питань, вони потребують найбільш технічно складних процесів. Три роки ми готувалися до однієї з важливих новацій у системі ЗНО – "Розуміння мови на слух" (аудіювання). Залишається ще один елемент - усне мовлення. Це найбільш складний елемент атестації, бо потребує підготовки кваліфікованих екзаменаторів, що вимагає значних ресурсів.
Ще одним важливим нововведенням поточного року стала апробація технології проведення ЗНО для осіб з вадами зору, які використовують у процесі навчання шрифт Брайля. Це дасть їм можливість навчатись на рівні з іншими?
Вадим Карандій: так, це розширення можливостей для тих людей, які мають проблеми із зором, користуються рельєфними шрифтами у навчанні. Вони мають бажання це зробити не для пісдумкової державноі атестації, а для вступу до вишів. Їм можна не здавати іспит у виші, а просто надіслати копію сертифікату ЗНО. Цього року правом пройти тестування з української мови, математики та історії України скористалося лише 9 осіб. Це дуже мало.
Є цікава статистика щодо цьогорічного ЗНО?
Вадим Карандій: цього року відбувся перерозподіл абітурієнтів за їхніми вподобаннями предметів. Звичайно, домінують гуманітарні спеціальності, історію України обирають 70 %, а математику - 40 %. Це надзвичайно мало, якщо економіку і виробництво країни розвиватимуть, то це саме ті, хто знається на математиці. Така ситуація зумовлена змінами прийому до вищих медичних навчальних закладів, де було введено мінімальний бал до зарахування за результатами ЗНО - 150 балів. Є певна частина абітурієнтів, які зрозуміли, що не наберуть відповідних балів, тому вони не реєструвалися на іспит з хімії і біології.
Прослухати повну версію розмови.
