Олександр Кочетков: "Парламентська форма правління більш притаманна Україні"

Олександр Кочетков: "Парламентська форма правління більш притаманна Україні"

9 серпня другий Президент України Леонід Кучма святкує своє 80-річчя. П'ять українських президентів та їх роль в історії в становленні держави, проаналізував в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" політолог Олександр Кочетков.

На фото: перший Президент України Леонід Кравчук

Леонід Кравчук - це був повний президент чи якийсь перехідний керманич?
 
На мою думку, він не був справжнім президентом. Це був такий перехідний етап. Ніхто не знав, незалежність, декларація про незалежність тощо, як власне керувати державою? Пострадянський Кабінет Міністрів залишився, є Верховна Рада. Але одразу почалися проблеми в керуванні. Депутати всі гетьманами були, абсолютно знали, що треба робити кожному українцю і, зокрема, кожному міністру. І треба було якийсь один центр створити. А економіка в цьому безладі йшла на дно. Ми пам'ятаємо, десь там 117 тисяч відсотків річних інфляція була.

Це було щось страшне! А економіка як жінка. Її не можна залишати без уваги.

Дійсно. Тільки Венесуела начебто перекрила цей рекорд. І тому виникла посада. Давайте зробимо Президента. Він буде всім керувати. І як колишній працівник ЦК КПУ пан Кравчук зробив усе, щоб усім керувати, але ні за що фактично не відповідати. І ось така форма президентська в у нас залишилася. Коли прийшов Кучма, а Кравчук навіть не встиг покерувати. Він абсолютно був упевнений, що його переоберуть на дострокових виборах. І зараз ні один президент, на моє переконання, не піде на дострокові вибори, якщо не буде впевнений в перемозі. Справжнім президентом, як він це вважав, спробував бути Леонід Кучма. І саме при Кучмі з'явилася Конституція, яка певним чином регламентувала.

Сама форма президентського правління, обрана тоді Україною, вона була єдино можливим варіантом розвитку історичного?

Абсолютно ні. Передбачалося, що вона буде перехідною, бо парламентська форма більш притаманна Україні. Тому обирали Президента на цей перехідний період від радянської системи до системи незалежної України і щоб узяти під контроль економіку. Далі планувалося, що більше буде парламентська республіка. А залишилася президентська.

Таке чарівне слово, актуальне вже протягом 27 років, як люстрація. Пострадянські республіки деякі, Балтія, зокрема, змогли це зробити свого часу. Одразу дуже категорично відмежувалися від комуністичного минулого. Чому це не відбулося в Україні? І чи відбулося це тільки через персону Кравчука?

Не могло відбутися. І Кравчук тут, до речі, заручник ситуації. Хоча він дуже активно просував незалежність, відхід від Радянського Союзу, відхід від Росії, яка успадкувала імперію СРСР. Але Акт про незалежність був проголошений фактично червоною більшістю парламенту. Вони створювали для себе середовище, щоб залишитися при владі. Вони фактично керували цим процесом. Вони погодилися на Незалежність за умови їх збереження. Самі собі вони б люстрацію не оголосили. По-друге, управлінців непартійних просто ще не було.

На фото: другий Президент України Леонід Кучма

Отже, Кучма. Червоний директор країни. Підходить таке визначення?

Не зовсім. Таємницю можу відкрити, звідки з'явився прем'єр і президент. Це змушений крок "Південмашу". Тобто треба було мати в керівництві незалежної України людину, яка б опікувалася проблемами ракетно-космічної галузі. А хто це може бути? І з самого початку він дійсно хотів щось зробити для України. Спочатку це була одна людина. Потім вона трансформувалася і врешті-решт стала такою, яку ми знаємо.

Кому спало на думку, що досвід керування таким велетенським підприємством можна було екстраполювати на всю державу?

Він був найбільш, як з'ясувалося, підготовленою людиною, бо він з часів керування "Південмашем" співпрацював більш, ніж з 200 тисячами підприємств по всьому СРСР. Тобто він мав одразу державне бачення. Він мав масштаб. Але щодо того, якою має бути економічна, соціальна система, він особливого уявлення не мав. Але ніхто практично не мав.

Прослухати повну версію розмови

 

Слухайте програму "Сьогодні. Вдень" по буднях з 13.00 до 15.00!