Вбивство волонтера Віталія Олешка в Бердянську. Напад із сірчаною кислотою на активістку Катерину Гандзюк у Херсоні. Спостерігаємо хвилю насильства проти патріотів і громадських активістів. Чим це зумовлено? Як мають реагувати СБУ та МВС? Останні події в країні аналізувала в програмі Українського радіо "Україна. Сьогодення" президентка Міжнародного центру балтійсько-чорноморських досліджень та консенсусних практик Ірина Верещук.
Пані Ірино! Я би хотів, щоб ми почали зі згадки сумного. Сьогодні в Україні відзначають День пам'яті жертв Великого терору. В 1937 - 1938 роках було розстріляно не менше 700 тисяч людей. Це, за найменшими підрахунками, більше 1000 розстрілів на день. Ще 5 років тому я би згадував цю подію як факт минулого і про те, як воно впливає на наше сьогодення. На жаль, після 2014 року мусимо говорити, що частина з тих терористичних практик поновилася. Непокаране зло може повертатися, чи не так?
Ірина Верещук: Абсолютно погоджуюсь. Це надзвичайно сумна для нас дата. Часто роздумувала, чому у нас така важка державність, чому так тяжко дається? У 1991 році був сплеск, люди хотіли незалежності, але не усвідомлювали до кінця, що таке незалежність. Ми знаємо покоління українців, які боролися за незалежність України, готові були проливати свою кров, втрачати все, лише заради високої мети мати свою державу. І от коли ми прийняли її, докінця це не усвідомили і почали допускати помилку за помилкою. Коли ці помилки стали системними, які дійшли вже до глибоких криз, які ми переживаємо, я часто задавала питання чому?
Чому це сталося? І як на мене, можливо, все набагато глибше і складніше, але для себе однією з головних причин я вважаю це той власне терор 1937-х - 1938 років, який знищував цвіт нації, цілеспрямовано знищував інтелігенцію. Чому у нас така еліта? Чому вона така маловмотивована? Чому вона не має отого стержня, що будує ядро держави? Як правило, будує еліта, а навколо неї вже гуртується суспільство. Де та еліта? Чому вона не народжується? Де ті герої, де наші Рузвельти?
Власне тому, що покоління за поколінням впродовж радянської доби винищувалися найгідніші люди... і мусимо сказати, що, на жаль, і в теперішній Україні громадські активісти, політичні діячі, не можуть почуватися певною мірою захищеними. Це продемонстрував і цей тиждень, впродовж якого сталася ціла серія нападів на людей. Юрій Луценко говорить про пов'язаність цих нападів на громадських активістів. На думку Володимира Горбуліна, Кремль піднімає ставки і готує рік терору проти мирних регіонів України. Чи ви теж схильні вбачати зв'язок між цими розрізненими подіями?
Ірина Верещук: Особисто мені важко давати зараз безапеляційні твердження чи говорити, що я справді у це вірю. Все таки наш центр більше спрямований на балтійсько-чорноморські відносини. Але всередині країни мене не може не турбувати ця ситуація, позаяк я тут живу, тут живе моя родина. І я чудово розумію, до чого можуть призвести такі дії, якщо вони триватимуть. Якщо генпрокурор говорить про це, він напевно знає і має доступ до тієї інформації, до якої не маємо доступу ми всі. І коли він про це говорить - я схильна йому вірити. З іншої сторони, я не розумію, коли генпрокурор говорить про те, що це справді має місце, що справді хвиля терору, яка прокотилася, і є тим планом дестабілізації з боку РФ, то що робити нам, як простим громадянам, так і активістам, волонтерам, учасникам АТО? Що входить у план генпрокурора щодо того, як вберегтись, не допустити або попередити таку дестабілізацію? Якщо будуть такі відповіді, я буду готова стояти і обстоювати такі правильні моделі поведінки.
Мені здається, що тут є певна пастка. Коли ми говоримо про руку Кремля в цій ситуації, то ми можемо насправді не побачити реальної ситуації. Яка реальна ситуація?
Ірина Верещук: Погоджуюсь із вами. Власне іншою стороною медалі є недореформованість правоохоронної системи, зокрема, МВС. Бо це, як раз, і відноситься до їхніх повноважень. Селфі закінчилися, бабці всі переведені на іншу сторону, міністр розкошує, їздить по Греції... Далі що? А в той час трапляються такі хвилі. Я не схильна демонізувати ці плани дестабілізації, що ходять по Україні, а в цей час ми з водою виливаємо дитину, а в цей час справді на місцях, в місцевих громадах, в регіонах, особливо таких, як Херсон, прикордонних регіонах, завжди все зводиться до грошей. Почастішали рейдерські захоплення, почастішали бандформування. Тобто ми бачимо багато різних компонентів. Ми маємо неконтрольований обіг зброї, ми не знаємо, яка кількість зброї сьогодні вільно продається на ринку і хто її використовує.
Ми не сумніваємося в тому, що Росія буде дестабілізувати ситуацію в Україні напередодні виборів, але критично важливо, щоб ці випадки були розслідуваними.
Ірина Верещук: Ба більше - попереджуваними. Такі випадки можна не допускати, якщо буде діяти правоохоронна система на місцях. Росія може зробити лише те, що ми їй дозволимо!
Прослухати повну версію програми
На фото - Ірина Верещук.
