Андрій Кривонос: "Нам треба говорити про більш радикальніші дії, ніж ті, про які говорить МВФ"

Фінансовий цейтнот для Уряду: пенсії затримують, кредиту МВФ немає, курс гривні коливається. Як зробити складний вибір між дефолтом і девальвацією?

Над цими складними для держави питаннями розмірковували в програмі Українського радіо "Сьогодні. Вдень". Гість студії - студія - Андрій Кривонос, викладач кафедри банківської справи Київського національного економічного університету ім. Гетьмана.

Чи є нині проблема вибору між дефолтом і девальвацією?

Андрій Кривонос: Це дуже добре ставити таке питання. Всі одразу починають слухати Українське радіо... Це теж саме, що сказати, а давайте вибирати - будемо топитися чи вішатися? Давайте зразу зазначимо: такий вибір не дає жодної подальшої перспективи. Ми маємо говорити: а що зробити, щоб не допускати суттєвої девальвації, і що робити, щоб не допускати принципового дефолту? Переводячи питання в пошук рішення, ми будемо говорити про більш правильні речі.

Ми дуже призвичаїлися за роки Незалежності шукати крайню точку, ось зараз буде так погано, що далі не будемо знати, що робити. Але навіть дефолти країн, які ми бачили в світі, призводили до того, що все рівно вони продовжували якусь економіку. Тому говорити: давайте виберемо собі крок дефолту - це просто неправильний крок. Днями фінансова рада за участі керівників фінансового блоку Уряду, радників каже: давайте поновлювати спілкування з МВФ шукаючи точки дотику, даайте говорити про принципові речі, що ми можемо зробити. І вже починають нормально піднімати голос ті, хто говорить, що нам треба говорити про більш радикальніші дії, ніж ті, про які говорить МВФ.

Що значить більш радикальніші дії?

Андрій Кривонос: Деревина. Вже фактично кожного дня ми чуємо розмову про це.

А яким чином деревина пов'язана з невиплатою зарплат?

Андрій Кривонос: Є виписані біля 10 положень, по яких ми торгуємося з МВФ щоб продовжити нашу співпрацю. Серед цих положень є такі, які пролобійовані політиками, підприємствами - європейськими чи далекими від нас. Але водночас вони не несуть прямого впливу на саму співпрацю. Буде деревина, чи не буде деревини з України на Європу - від того сума платежів не збільшиться і не зменшиться. Але сам факт існування перемовин із цього приводу зупиняє принципову розмову. Наявність у списку перемовин питань, які прямо не впливають на грошовий обіг, вказує на те, що ми не зовсім добре відчистили цей список від тих питань, які не впливають на економіку.

Давайте зосередимось на липневій проблемі - невиплаті пенсій. У Пенсійному фонді назвали причину затримки пенсій у липні - касовий розрив надходжень від єдиного соціального внеску. Наскільки це реальна причина?

Андрій Кривонос: Пенсійний фонд більш-менш під контролем на сьогоднішній день. З приводу касового розриву є велике питання про нашу загрозливу практику - це постійна зміна рахунків. І, як завжди, кожні пів року податкові органи дуже полюбляють змінювати рахунки, на які сплачуються платежі. Буде дуже прикро, якщо це буде дійсною причиною недоотримання коштів Пенсійним фондом, коли нові рахунки ще не повідомили платникам податків, а старі рахунки заблокували. Якщо це виявиться як причина, то за це не звільняти треба, а точно вбивати.

Прем'єр-міністр призначив службове розслідування щодо дій Пенсійного фонду.

Андрій Кривонос: Розслідування йде до Пенсійного фонду. Тут треба доєднувати фіскальні органи, які акумулюють ці кошти і зараховують на рахунки Пенсійного фонду. Треба пошукати, як здійснювалися платежі. Нам треба шукати можливості більш швидкого розв'язання проблеми.

Щодо кредиту МВФ. В Уряді розробили 8 варіантів співпраці, де б не йшлося про підвищення плати за комунальні послуги і газ, але все одно, опримального варіанту поки немає. Ваші прогнози, знайдуть?

Андрій Кривонос: Треба шукати, у нас просто немає інших варіантів. Факт співпраці є більш важливим, ніж сама співпраця. Участь радників, взаємодія з фінансовим середовищем дозволяє більш швидко приймати рішення. Але у нас на часі більш кардинальні зміни, які ми маємо робити самі. Повертаючись до пенсій, ми вже 1,5 роки говоримо про складання реєстру утримувачів соціальних виплат, повну ідентифікацію набувачів усіх цих коштів і виявлення осіб, які отримують двічі, тричі ці кошти, виявлення мертвих душ... Ідентифікація, з одного боку, спростить процедуру виплати, а з другого боку спростить процедуру субсидій, які ми постійно піднімаємо. Це навантаження на бюджет і при цьому воно непрозоре, тому що потрапляє не до набувача, а до надавача цих послуг. Вирішення питання лежить в площині ідентифікації осіб.


Прослухати повну версію програми.