Володимир Цибулько: Київ концентрує інтелектуальний та протестний потенціал

Володимир Цибулько: Київ концентрує інтелектуальний та протестний потенціал

24 липня 1990 року вперше після 70 років перерви над столицею України було піднято національний синьо-жовтий прапор. Підняття прапора над Київрадою стало точкою неповернення до Радянського союзу.

Про ті події пригадав в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" учасник акції з підняття прапора, на той час – поет, активіст молодіжного патріотичного фестивального руху, а нині політтехнолог Володимир Цибулько.

Згадаємо разом той день. Як це було?

У Київраді була патріотична група, яка робила порядок денний для столиці. Київ синхронізувався в патріотичних поривах із Західною Україною. Київ концентрував інтелектуальний та протестний потенціал, більшість дисидентів підключилися у боротьбу за незалежність. Молодь підштовхувала старше покоління до активних дій.

Піднявши прапор, столиця показала приклад іншим містам і Україні загалом, як треба діяти. Київ тоді діяв практично синхронно із столицями прибалтійських республік. Близько 100 тисяч людей в той день прийшли на Хрещатик, зупинився міський транспорт. Активісти Народного руху були повсюди. Підняття синьо-жовтого прапора над Київрадою 24 липня 1990 року стало точкою неповернення до радянського союзу.

Виконувач обов'язки голови Київради Олександр Мосіюк у своїх спогадах писав, що не знає, хто ініцював підняття над Київрадою прапора України, але знав, що над цим активно працювала комісія, яку очолювала кореянка Світлана Лі. Національна ідея об'єднала дуже різних, але прогресивних людей.

Українські демократи формували не етнічну державу, а державу політичної нації. Громадянський компонент був найважливішим у формуванні майбутньої політичної системи. Це гарантувало права всім націям, адже комуністи хотіли загнати в етнічний формат побудову незалежної України.

Прослухати повну версію програми.