Сергій Джердж: завдання України на саміті НАТО - посилити увагу до безпекової ситуації в регіоні

Сьогодні другий день саміту у Брюсселі. І вже є декларація учасників саміту НАТО, в якій наголошується, що саміт Північноатлантичного альянсу підтвердив євроатлантичні прагнення України. У документі наголошується, що суверенна, незалежна і стабільна Україна, яка твердо дотримується принципів демократії та верховенства права  є запорукою євроатлантичної безпеки.

В ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Зранку" попередні результати саміту коментував голова Громадської ліги "Україна - НАТО" Сергій Джердж.

Чи бачите Ви якісь позитивні чи негативні моменти вже зараз, які є під час цього саміту?

Я бачу успіх, бачу прогрес. Власне, Президент Петро Порошенко поїхав на цей саміт за запрошенням генсекретаря Йенса Столтенберга. Було багато дискусій про те, що Угорщина блокує певний прогрес відносин з Україною. Наше завдання стояло посилити  увагу до безпекової ситуації у нашому регіоні - російсько-українська війна, окупація Криму, безпека Чорного моря, посилення спроможності української армії, матеріально-технічне забезпечення, тренування, політичний діалог, який для нас важливий.  І також відчути цей прогрес у відносинах з НАТО щодо євроатлантичної інтеграції. Я думаю, що в усіх цих напрямках є зрушення. Зокрема, щодо прийнятої декларації, то це політична декларація, але вона, так би мовити, ще раз підтверджує наші євроатлантичні прагнення. НАТО підтверджує те, що Україна буде членом НАТО у майбутньому. Для нас це дуже важливий сигнал. Але це членство, яке  ще буде, а  сьогодні дуже важлива  практична співпраця, що ми реально маємо знати. Я для себе відкрив те, що НАТО змінило риторику щодо Росії. НАТО стало менше, так би мовити, загравати і заспокоювати Росію, оглядатись на термінологію щодо Росії. НАТО  визначило для себе, що Росія є реальною справжньою загрозою, прийняті певні рішення про захист своїх  східних флангів. Для нас це надзвичайно важливо, бо в цій російсько-українській війні дуже важко бути сам на сам з противником. Для нас важливо, щоб інші країни, міжнародні організації, зокрема НАТО,  підтримували нас у цьому і брали на себе частину зусиль  зі стримування Росії.

З приводу риторики в контексті Росії. Багато хто може б з Вами і не погодився. Власне, чуючи виступ вчорашній Єенса Столтенберга, і ту риторику, яка звучала ще за кілька тижнів до проведення цього саміту, тому, можливо, Ви щось  роз’ясните. Говорячи, що відносини між НАТО і Росією можуть поліпшитися (так сказав Єенст Столтенберг), він згадав і про незаконну анексію Криму, кібератаки, втручання Росії у внутрішні процеси інших країн, напад у Солсбері, спробу перевороту в Чорногорії, а також багато іншого. Але зараз йдеться про те, що потрібно шукати діалог. Хоч Росії все сходить з рук, але  немає іншого виходу як з  Росією говорити. У перспективі після такого  курсу Росія може зрозуміти, що насправді є абсолютна вседозволеність.

Про це говорить тон тієї дискусії, який був на саміті НАТО між лідерами країн-членів альянсу. Але Йенст  Столтенберг уособлює в своїх промовах загальне рішення, загальне бачення. Воно в альянсі у різних країн різне. Але ми бачимо, що градус оцінки Росії зміщується, це навіть якщо говорити про політичні терміни. Але тут важливі справи. НАТО прийняло рішення про посилення своїх спроможностей на Сході. Йдеться про те, що потрібно створити сили швидкого реагування, які б протягом 30 днів були б  готові (зокрема, це і 30 бойових кораблів, 30 ескадрилій, механізованих бригад, які у короткий період будуть готові захищати східний фланг НАТО у разі нападу Росії). Це реально розглядається такий сценарій.  НАТО — це політико-військова організація, і вона якоюсь мірою залишає ще можливості для діалогу. Це сигнал і європейцям, і росіянам, які повинні знати, що НАТО не є саме по собі ворогом Росії. НАТО прагне миру, прагне безпеки, прагне урегулювати всі існуючі конфлікти мирним шляхом, бо Росія використовує НАТО для залякування росіян. З точки зору такої стратегічної перемоги над Росією, дуже важливо, щоб прості росіяни розуміли першопричину цих усіх конфліктів. Не НАТО розпочало цю війну в Європі, а саме Російська Федерація. Попри те, що відбуваються війни за межами країн-членів НАТО в Сирії, Україні.  Тому важлива позиція НАТО, яка залишає для Росії шанс вийти політичним шляхом із цієї кризи.